Вівторок, 20 Вересня, 2022
Бiльше

    Чому так звана УПЦ досі є Московським патріархатом РПЦ

    Додаток до назви «Московський патріархат» у так званій УПЦ називають «пропагандистським кліше». А їхня ручна організація – громадська спілка «Миряни» – нещодавно взагалі взялалсь аргументами доводити, що УПЦ МП – «найканононічніші українці». Тож далі лонгрід чому це не так, що вплинуло на «фасадні» зміни до статуту УПЦ МП, хто з єпископів досі листується з Кірілом, і які вказівки надходять їм із Москви. А ще з’ясуємо чому Московський патріархат в Україні ховається за юридичною назвою «УПЦ».

    Саме захист МП в Україні був однією з причин оголошеною путіним війни проти України

    Очільник Кремля за кілька днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну заявив, що віряни Московської Церкви в Україні зазнають «утисків», і тому він буде їх «захищати». Лекала не нові, правда ж? Ті, що були в Криму в 2014 році. Тільки тоді Путін «захищав» російськомовних.

    «У Києві продовжують готувати розправу над Українською православною церквою московського патріархату… Нинішнє керівництво країни не реагує на прохання громадян України скасувати закони, що ущемляють права віруючих», – бідкався Путін за кілька днів до повномасштабного вторгнення.

    У квітні 2022 року, під час гострої фази війни, Путін на зустрічі з Аляксандром Лукашенком назвав духовенство УПЦ МП служителями «російської Церкви». Він також зазначив, що тиск України на російську Церкву руйнує російсько-українські відносини.

    «Останнім часом чинне керівництво України зробило дуже багато кроків, що руйнують російсько-українські відносини. Це стосується низки проблем у двосторонніх відносинах безпосередньо. Це стосується ставлення до Російської православної церкви і до спроби її руйнування, це стосується ставлення до російської мови і російськомовного населення”, – сказав Путін, поставивши УПЦ МП в один ряд із російською мовою.

    Листи єрархів УПЦ МП в Москву до Кіріла

    Попри російські ракетні удари, масштабні руйнування, тисячі невинних жертв та мільйони біженців, низка єрархів УПЦ МП продовжує жити так, ніби нічого в їхньому житті не змінилось. Хоча війна з росією триває з 2014 року, а після 24 лютого 2022 року навіть проросійські люди докорінно змінили свої погляди, та для УПЦ МП – це не аргумент.    Ставлення до агресора-росії не змінилось.

    Духовний Фронт України нещодавно публікував лист до Кіріла (Гундяєва) від митрополита УПЦ МП в Кропивницькому. Лист датований 22 травня. У ньому Іоасаф (Губень) вихваляє  Гундяєва за його труди на «благо російської церкви» і запевняє, що на Кіріла треба рівнятись. Також Губень повторив пропагандистські фрази про «один народ» і про «Святую русь». Про Україну, українців і війну рф проти України, злочини режиму Путіна і причетність до них Гундяєва – жодного слова від представника «української церкви» не прозвучало.

    Аналогічний випадок був і в Сумській єпархії УПЦ МП. Щоправда, там запевняють, що не писали листів Московському патріарху. Телефонував у Москву і впливовий єрарарх УПЦ МП Антоній (Паканич). Звідти він отримував вказівки і намагався заблокувати збори в Феофанії.

    Це лише каплі в морі, про які стало відомо громадськості. А скільки ще невідомих листів було відправленок від “української” УПЦ МП до Москви?

    Вивіски на храмах та грамота з Москви

    Російська православна церква в Україні не є дочірньою компанією РПЦ, вона і є та сама РПЦ просто під іншим “брендом”. Про це говорив релігійний експерт Олександр Єфременко, наводячи фото вивісок УПЦ МП. Він пояснював, що після розпаду СРСР Моспатріарх пішов на ребрендинг і назвав РПЦ в Україні нинішньою назвою – “Українська православна Церква Московського патріархату”. В комплекті з назвою виписали фейковий томос від московського патріарха Алєксія ІІ, який був покладений в основу змін до статута на соборі УПЦ МП в Феофанії.

    До початку російсько-української війни у 2014 році в РПЦвУ не соромилися приставки “московський патріархат” і гордовито чіпляли таблички із позначкою МП на свої храми. Після початку збройної аргесії РФ з таблички почали зникати слова «Московський Патріархат».

    Але після 24 лютого 2022 року фасадних змін стало замало. Українське суспільство вимагало радикальніших перетворень від УПЦ МП, і остання вдалась до нової авантюри… показала всім «недоавтокефалію».

    Собор в Феофанії та колаборанти в рясах

    УПЦ МП забажала мімікрувати під українство і водночас максимально залишити все як було. Звісно, що таке бажання викликане не щирими патріотичними почуттями, а страхом понести покарання за принесену в Україну війну, як співучасники, розділивши участь РПЦ.

    Ще один доказ того, що це не щире покаяння а вимушена мімікрія – УПЦ МП не покарала жодного священника-колаборанта який підтримував загарбників, виправдовував злочини росії, пропагував чи пропагує «рускій мір», що став основною ідеологією збройного вторгнення.

    Наприклад, митрополит Ізюмський, який радо розповідав про «допомогу з боку Москви» досі на своїй посаді. Загарбників в Криму підтримує також єпископ УПЦ МП Калінік (Чернишов), якого таємно висвятив Онуфрій ще до повномасштабного вторгнення. Чернишов у червні 2022 подякував російським загарбникам в Криму і відвідав поранених окупантів. До того він відзначився публічною співпрацею з окупаційною владою Криму. Він також залишився непокараним і в УПЦ МП не позбавили його жодних прав і обов’язків.

    Недоторканим залишився і відомий колаборант-священник із УПЦ МП Геннадій Шкіль. Він неодноразово підтримував росіян і дякував їм за «звільнення від Заходу». Також Шкіль вітав російських загарбників в окупованому Херсоні на «дні побєди».

    У Лимані родина місцевого священника «УПЦ» МП зустрічала з хлібом-сіллю російських окупантів. Засвітився на всю Україну і священник УПЦ МП із Бородянки Віктор Талько, який говорив пропагандистам рф, що рашистів будуть зустрічати із квітами. Ну і верх цинізму, те що Онуфрій потім відвідав Бородянку разом із Тальком помолився на могилах закатованих українців. Від предстоятеля “української” церкви Талько не отримав покарання за проросійські вислови, а навпаки – похвалу і особистий візит Березовського. І це далеко не весь список.

    Така бездіяльність УПЦ МП щодо колаборантів у власних рядах свідчить, що в «українській» церкві не вважають співпрацю з російськими окупантами чимось поганим.

    Попри зміни до статуту внесені на Соборі УПЦ МП в Феофанії, які б мали реально відмежувати їх від росії-агресора, на місцях нічого не змінилось. Про це свідчить діяльність УПЦ МП на Черкащині.   23 червня цього року митрополит в Черкасах Феодосій (Снігірьов) урочисто звершив чин освячення закладного каменю в фундамент нового храму при Черкаській православній гімназії. Під закладний камінь було поміщено пам’ятну металеву капсулу та грамоту із згадкою Московського патріарха Кіріла, який виправдовує вбивства українців.

    Також Онуфрій дозволив священникам УПЦ МП продовжувати згадувати “велікого гаспадіна нашего Кіріла” за богослужінням, якщо парафіяни не заперечують. Це робить абсолютно орієнтований на Москву митрополит Антоній (Паканич).

    Про те, що УПЦ – це сукупність єпархій РПЦ опосередковано свідчать спори в середовищі МП перед собором Феофанії. Тоді були і ті, хто не хотів залишати підпорядкування Московському патріархату. Єпархії УПЦ МП в Криму та на Сході України відмовились від Онуфрія і пішли у підпорядкування Кірілу напряму. Що цікаво, такі рішення були ухвалені  не тільки на окупованих територіях, але і на Запоріжжі.

    13 липня у будівлі так званої адміністрації терористичної «ЛНР» відбулась зустріч їхнього ватажка Леоніда Пасічника з правлячими архієреями Луганської, Сєвєродонецької та Ровеньківської єпархій УПЦ МП та вікарними єпископами УПЦ Московського патріархату. Онуфрій знову промовчав на відкритий колабораціонзім.

    Таким чином, нібито «українська» Церква (“УПЦ”) засуджує зустрічі із священниками ПЦУ в Софії Київській, але мовчки схвалює зустрічі із терористами «ЛНР».

    Статут УПЦ МП

    Навіть у нові редакції після собору у Феофанії – зафіксовано що так звана «УПЦ» є частиною РПЦ. В першому пункті зміненого статуту йдеться про те, що “УПЦ” керується грамотою московського патріарха Алексія ІІ. У цій грамоті чітко сказано, що УПЦ є частиною Російської Православної Церкви. Відповідно, які б “незалежності” не вигадувала УПЦ МП вона все одно залишається частиною РПЦ, поки посилається на московську грамоту, як на основоположний документ свого буття.

    За словами богослова Кирила (Говоруна) такі змінив в статуті зроблені для того, щоб можна було швидко відкотити все назад. Він зазначив, «що у новому статуті залишається можливість повернення до практики затвердження нових Київських митрополитів Москвою та спілкування з іншими церквами через Москву. Якщо обставини зміняться». Зрозуміло, що в УПЦ МП сподіваються на перемогу росіян і тому такі обережні та нерішучі в своїх діях на шляху до унезалежнення від Росії.

    Ще різкіше висловився митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко). Він зауважив, що «УПЦ МП не існує і не має Томосу».  Світове Православ’я визнає УПЦ, як єпархії РПЦ (в кращому випадку, як митрополію РПЦ). Статус «широкої автономії» існує лише для внутрішнього користування і для одурення голів довірливих вірян, УПЦ МП нема в диптиху Православних Церков ні серед автокефальних, ні серед автономних. Тому, про жодну  самостійність від РПЦ не може бути й мови. Відповідно, УПЦ МП не може називатись “українською”.

    УПЦ МП не проголошувала автокефалії і не прагнула її, адже справжньою метою змін була не вона, а захист власної структури в Україні.  Оскільки, автокефальна Церква в Україні вже є, для УПЦ МП буде двічі неканонічним створювати новий розкол і нову “автокефалію”.  Єдиний вихід – єднання з ПЦУ.

    Реакція РПЦ на зміни статуту УПЦ МП

    У Московському патріархаті з розумінням віднеслись до змін в УПЦ МП ухвалених на соборі в Феофанії. Кіріл прямо зазначив, що УПЦ МП мусить викручуватись, щоб не ускладнювати життя своїй пастві і похвалив УПЦ МП “за мудрість”.

    Ми з повним розумінням ставимось до того, що Блаженнійший митрополит Онуфрій і єпископат повинні максимально мудро сьогодні діяти, щоби не ускладнювати життя свого віруючого народу“, – сказав Гундяєв 29 травня після собору в Феофанії.

    Московський патріарх продовжує вітати єрархів УПЦ МП із пам’ятними датами. Ті ніяк не заперечують цьому. Патріарх Кіріл самочинно, без узгоджень з Онуфрієм, розглянув звернення кримських єрархів так званої УПЦ і перепідпорядкував Кримську єпархію собі. В УПЦ МП також «з розумінням» віднеслись до такої анексії понад 500 парафій.

    Одним словом між УПЦ МП і РПЦ існує повне взаєморозуміння дій одне одного. У Москві розуміють всю несерйозність змін в бік унезалежнення, які робить УПЦ МП. Тож в РПЦ сприймають їх, як маскування і мімікрію під “українськість”, при цьому форма і зміст в УПЦ МП залишається московською, лояльною і толерантною до агресора. В УПЦ МП також розуміють, що їхні єрархи змушені в Криму перейти напряму під РПЦ. І мовчки це сприймають.

    Сайт РПЦ

    «Правлячі єпископи» з так званої «УПЦ» перелічені у алфавітному порядку на офіційному сайті Московського патріархату в перемішку з єпископами що служать в Росії.

    На сайті РПЦ дуже переживають ледь не за кожну парафію, яка переходить до ПЦУ. І риторика в них така ж сама, як в “української” Церкви: “раскольніки”, “націоналісти”, “захопили храм”. Також на офіційному сайті РПЦ підтримують заяви духовенства УПЦ МП про “гоніння”.

    Тобто суб’єктність організаційної церковної одиниці «псевдоавтокефальної» так званої «УПЦ», як автономної частини РПЦ ставиться під сумнів, тому що її єпископи, а також єпархії у своєму статусі прирівняні до єпископів, що служать в Росії в складі Російської Православної Церкви.

    «УПЦ» – це лише умовна назва-обгортка, що використовується лише для внутрішньоукраїнського користування, для сукупності єпархій РПЦ що розташовані в Україні.

    Реакція УПЦ МП і ГО «Миряни» на випади Кіріла

    Під час зустрічі з дітьми зі Сходу України (із ОРДЛО) Кірірл сказав що в Україні є його паства. І навіть, що всі православні українці є дітьми Російської Церкви.

    «Для мене всі православні люди, які живуть у Російській Федерації, в Україні, на Донбасі, в інших місцях у 60 країнах світу, — це все чада Російської Православної Церкви, і я як Патріарх усвідомлюю з повним смиренням свою відповідальність за цих людей, за їхнє духовне життя, за те, як складатиметься їхній духовний шлях», — заявив Кіріл.

    Якщо повірити словам “Мирян” і УПЦ МП про їхню “незалежність” і “самостійність”, то такі заяви Кіріла мали б мати рішучу відповідь і критику збоку “української церкви”. Однак, реакції немає взагалі. Лише промовисте мовчання від Онуфрія і від ГО “Миряни”, які натомість критикують і очорняють заяви архієпископа Рівненського ПЦУ Іларіона.

    Також немає жодних протестів, організованих ГО “Миряни” біля ВРУ, як це було під час візиту патріарха Варфоломія в Україну. Нема плакатів із написами “Кіріл не наш патріарх”.  Виступів єпископів чи священників про те, що вони не в РПЦ – немає. Навпаки в УПЦ МП кажуть, що проголошувати автокефалію – це рівноцінно розколу, а вони не можуть піти в розкол із Московською патріархією.

    «Автокефалію не проголошують, автокефалію отримують. Якби ми вчора (27 травня, – ред.) проголосили автокефалію, це закінчилося б розколом і глобальною кризою в українському православ’ї», – сказав митрополит УПЦ МП Климент (Вечеря).

    Набагато більше УПЦ МП і РПЦвУ чинила спротиву проти патріарха Варфоломія, який намагався об’єднати православ’я в Україні. Під час візиту патріарха в Україну віряни УПЦ МП хотіли зустрічати його із вигуками: «Наш патріарх Кіріл». Вони також організовували флешмоб «Варфоломій – ми тебе не звали».

    УПЦ МП досі не відмовилась від рішень Синоду РПЦ прийнятих після надання Томосу

    В УПЦ МП досі живуть згідно з рішеннями ухваленими в Москві на Синоді РПЦ незадовго до надання Томосу. Тобто, в УПЦ МП так само, як у РПЦ, відмовились від євхаристичного спілкування із тими Церквами, які визнали Томос ПЦУ. Також в УПЦ МП використовують Диптих Московського патріархату, а не Матері-Церкви Константинопольського патріархату.

    В УПЦ МП досі підтримують точку зору Москви на події минулого. Зокрема крадіжку Київської митрополії в УПЦ МП не визнають, як і скасування відповідного акту від 1686 року.  Київська митрополія створена Константинопольським патріархатом, але в УПЦ МП ігнорують цей важливий факт, і тому ігнорують всі рішення Константинополя щодо розв’язання українського церковного питання.

    Натомість Онуфрій не поминає за Богослужінням тих предстоятелів Церков, що і Кіріл (Гундяєв).

    Що у підсумку?

    УПЦ МП ні по духу, ні по букві статуту і канонів не може називатись «українською» церквою. УПЦ МП досі молиться церковнослов’янською з російською вимовою і торгує російськомовними книгами. УПЦ МП досі листується з Кірілом (Гундяєвим), який підтримує російських окупантів і благословляє “спецоперацію”. Від Гундяєва УПЦ МП отримує привітання із пам’ятними датами, і не заперечує та не відмовляється від них.

    Світове православ’я ніколи не визнає УПЦ МП, як автокефальну Церкву, адже Томос про автокефалію має право надавати лише Вселенський патріархат. Тож для світового православ’я УПЦ МП існує як частина Російської Церкви без канонічного Томосу. Тому УПЦ МП послуговується грамотою від московського патріарха Алексія ІІ у якому прописано, що УПЦ МП є частиною РПЦ. Всі спроби УПЦ МП довести зворотне є нічим іншим, як мімікрією з метою самозбереження та для збереження впливу на українців, і загалом для існування в Україні в умовах повномасштабної агресії Росії. Звісно, Москва зацікавлена використовувати актив УПЦ МП в агресії проти України, особливо в сучасних реаліях, коли всім зрозуміло що збройна окупація України провалилася.

    При цьому,вже очевидно, що жодних кардинальних змін в бік унезалежнення від Москви УПЦ МП не робить і не засуджує десятки колаборантів серед свого духовенства. Це розуміє і глава РПЦ Кіріл, тому він не став звинувачувати УПЦ МП в розколі.

    Як РПЦ проігнорувала Всеправославний собор на Криті, так само і УПЦ МП в своїй більшості проігнорувала Об’єднавчий собор в Україні в 2018 році. І зараз УПЦ МП продовжує чинити перешкоди об’єднанню православ’я, толеруючи агресора і діючи в руслі російських інтересів.

    Водночас, віряни в Україні вже визначились і не хочуть бути пов’язаними із Московським патріархатом, який виправдовує їхнє вбивство. Згідно з опитуванням лише 4% українців належать до УПЦ МП. Понад 1200 парафій покинуло УПЦ МП і доєдналось до ПЦУ і цей процес триває. Це свідчить про те, що в УПЦ МП немає майбутнього в Україні, якщо вона не відмовиться від проросійського нутра і продовжуватиме ховатись за табличкою «українська».

    Найсвіжіше

    Популярне