Понеділок, 19 Вересня, 2022
Бiльше

    В УПЦ МП немає майбутнього в Україні – аналіз опитування проведеного КМІС

    За результатами соціологічного дослідження проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 6 по 20 липня 2022 року 72% українців ідентифікують себе православними. При цьому 54% опитаних ствердили свою приналежність до Православної Церкви України і лише 4% – до УПЦ Московського патріархату.

    У порівнянні з минулим роком частка вірян ПЦУ зросла на 12%, а підтримка УПЦ (МП) впала на 14%.

    При чому навіть на сході України ПЦУ завоювала довіру серед православних – 42%, проти 4% із УПЦ МП.

    Чому зараз така статистика?

    Повномасштабна війна росії проти України викликала серед українців відразу до всього російського. Українці позбуваються російських книжок, російських телепередач, кіно, музики та іншого російськомовного контенту.

    Окрім цього на державному рівні заборонена діяльність проросійських партій, на кшталт Партія “Шарія” та ОПЗЖ. Не так давно ВРУ позбавила мандату депутата спонсора УПЦ МП Вадіма Новинського, який також в минулому належав до ОПЗЖ.

    Ця вся ситуація не могла не вплинути на Православну Церкву, до якої себе зараховують більшість українців (71%). 

    Якщо раніше УПЦ Московського патріархату могла хоч якось виправдовуватись фразами про “внє політікі” і “ми за мир”, то тепер така банальщина і пасивна, пристосуванська позиція не сприймається в суспільстві, яке щодня втрачає героїв.

    Саме тому кількість відкритих прихильників УПЦ МП скоротилась у порівнянні із минулим роком із 18% до 4%. Тобто в чотири з половиною рази. Водночас збільшилась кількість тих, хто не бажає вказувати свою конфесійну приналежність. Таких “православних без конкретизації” стало на 2% більше в порівнянні із червнем 2021 року. Тобто зараз їх 14%. Очевидно, що більшість таких людей є вірянами УПЦ МП, адже важко уявити, що віряни ПЦУ при запитанні про Церкву, дадуть відповідь: “просто православні без конкретизації”.

    Якщо додати “православних без конкретизації” і відкритих прихильників УПЦ МП вийде 18%. Приблизно стільки православних УПЦ МП залишається в Україні.

    Якщо подивитись лише на етнічних росіян в Україні то 36% зараховують себе до саме ПЦУ, у той час як до УПЦ-МП – 13% росіян. Також найбільше “православних без конкретизації” саме серед етнічних росіян в Україні – 27%.

    Що очікувати в майбутньому?

    В недалекому майбутньому люди продовжуватимуть визнавати себе, або атеїстами, або вірянами ПЦУ. УПЦ МП вже не буде зростати і в цієї конфесії немає майбутнього.

    Про атеїстів згадано не випадково, адже їхня кількість теж зросла із 7% у 2021 році до 10% у 2022 році. Не в останню чергу атеїстів побільшало через конфлікт між двома православними Церквами.

    Також люди зневіряються в УПЦ МП, яка роками твердила в “єдиноістинності”, “канонічності” й інші штампи, лиш би люди не підтримували незалежну від Росії Церкву. До 2018 року УПЦ КП чи УАПЦ, а після 2018 – ПЦУ.

    Щоб хоча якось змусити привернути людей до себе УПЦ МП повинна змінити своє проросійське орієнтування. Єпископат УПЦ МП має перестати поважати Москву і чекати від неї порад чи лицемірно молитись за Кіріла (Гундяєва) і проповідувати про триєдину Русь. В іншому випадку наступного року в УПЦ МП майже не залишиться вірян.

    Саме тому УПЦ МП зробила першу спробу переформатування на Соборі в Феофанії у травні. Проте багато аналітиків визнали, що зміни були не надто радикальними, а незалежність від Москви так і не було проголошено. Щобільше, з канонічної точки зору в Україні вже є автокефальна Церква, тому УПЦ МП, щоб поступати канонічно, має слідувати Томосу, а не власним вигадкам.

    Попри мізерну кількість УПЦ МП в Україні (4%) в них залишається більша ніж в ПЦУ кількість храмів. Це близько 12 тисяч в той час, як в ПЦУ понад 7 тисяч. Також в УПЦ МП зосереджені головні православні святині українського народу: Києво-Печерська і Почаївська лаври. Користуючись таким становищем УПЦ МП пробує хвалитись фотографіями із святкування Почаївської ікони Божої матері, яке нещодавно пройшло в однойменному місті. На святкування прийшло багато людей, проте це не означає, що всі вони віряни УПЦ моспатріархату.

    Через те, що святиня поки належить УПЦ МП, православні українці із ПЦУ можуть раз в рік відвідати її. І цей раз у рік – на храмове свято. Людям доводиться закривати очі на УПЦ МП і йти до святинь, які є в розпорядженні Церкви, яка донедавна молилась за московського патріарха, як за “нашего Гаспадіна”. Це один із чинників, який впливає на велику кількість вірян в Почаєві у цей день. Тобто є люди які відвідують храм УПЦ МП, через те, що храму ПЦУ немає поблизу. Звісно УПЦ МП не опускає можливості, щоб похвалитись хоч таким досягненням.

    Про це також говорять автори опитування. “У цьому опитуванні ми вивчали саме самоідентифікацію респондента. Іншими словами, респондент може ходити до іншої Церкви (наприклад, тому що в його населеному пункті інших варіантів немає) чи взагалі не відвідувати будь-яку, але в питанні самоідентифікації робити певне «політичне» рішення”, – зазначають у КМІС.

    Також, згідно з опитуванням в Україні є багато вірян УПЦ МП, які називають себе “православними без конкретизації”, щоб ні в кого не викликати відразу. Саме на цих людях може опиратись УПЦ моспатріархату. Таких людей більшає через політику УПЦ МП, яка теж побудована на широкому тлумаченні дій верхівки УПЦ МП. Яскравим прикладом цього може бути собор у Феофанії. Після нього одні казали, що це вже повна самостійність, а інші що нічого не змінилось і затверджено лише те, що і так було раніше. Всю цю різношерстну масу вірян УПЦ МП намагається втримати користуючись невизначеністю власного канонічного статусу, якщо взагалі можна застосувати до них слово статус. За словами митрополита ПЦУ Олександра УПЦ МП є нічим іншим, як сукупністю єпархій РПЦ в Україні і з канонічної точки зору духовенство і віряни УПЦ МП належать до ПЦУ. 

    Інший аспект – це єдність УПЦ МП.  Під час протистояння із ПЦУ в УПЦ МП любили наполягати на своїй єдності, але як свідчать опитування єдності в УПЦ МП немає. Крім цього УПЦ МП розвалюється і місцеві єпархії перестають підкорятись митрополиту Онуфрію (Березовському), як тільки на їх територію приходять російські окупанти. В Україні УПЦ МП теж втрачає прихильників і навіть, якщо війна закінчиться, ця релігійна організація не зможе бути такою, як раніше.

    Щоб уберегти позиції, для УПЦ МП залишається єдиний вихід – чіткіше сформувати своє бачення майбутнього. З ким вони? З Українським народом, чи хочуть всидіти на двох стільцях і далі продовжувати легенько журити загарбників, але плекати надії на спільне із майбутнє? З конформістською позицією УПЦ МП під час війни мало хто схоче миритись.

    Без радикальних рішень з «українізації» Церкви, ситуація для УПЦ-МП істотно не покращиться найближчим часом.

    Джерело: Духовний Фронт України

    Найсвіжіше

    Популярне