18 травня стало відомо, що Священника Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом) протоєрея Андрія Пінчука, який часто критикує єрархів УПЦ (МП), заборонили у служінні за наказом предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія (Березовського).
Деякі священники УПЦ (МП) вже відреагували на цю заборону назвавши її “актом безсилля” керівництва їх Церкви.
Духовний Фронт України пропонує вашій увазі збірку висловів отця Андрія Пінчука, які відкривали правду на становище УПЦ (МП) і які не подобались керівництву цієї Церкви.
Отець Андрій широко став відомий серед ЗМІ у квітні 2022 року, коли ініціював збір підписів за трибунал над Московським патріархом Кірілом і закликали Предстоятелів Помісних Православних Церков “засудити військову агресію Російської Федерації проти України”.
Понад 400 кліриків УПЦ (МП) підписали цю ініціативу, що складає менш як 5% всього духовенства УПЦ (МП). Звернення не підписав жоден єпископ УПЦ (МП). Також двоє священнослужителів із Полтавщини відкликали свої підписи після тиску зі сторони місцевого митрополита УПЦ (МП) в Полтаві Філіпа. Очевидно, що вже тоді, рік тому, Пінчук став “поперек горла” деяким архієреям із УПЦ (МП).
Священник Андрій Пономаренко, який перейшов до ПЦУ і служить на Дніпровщині так відгукувався про Пінчука: “священик Дніпропетровської єпархії Андрій Пінчук — я його знаю вже дуже давно, ми з ним створювали один із перших на Дніпропетровщині православний духовно-освітній центр. І мені тоді доводилося навіть “гальмувати” його просто шалений темперамент (я був завучем того центра)… Сьогодні цей панотець вже врятував з-під обстрілів тисячі людей… А поряд є священнослужителі, які повторюють злочинну мантру, що єдність з МП дорівнює вірності Церкві Христовій…Так само і “підписанти” позову на Патріарха Кирила до Пентархії є людьми дуже різними. Є ті, хто сподіваються на рішучі дії єпископату УПЦ. Вони чекають обіцяного в кулуарах Архиєрейського Собору УПЦ після Світлої Седмиці, тобто завтра-післязавтра. Є ті, хто мають надію на двох-трьох єпископів, що відшукають в своїй християнській совісті мужність звільнитися від тиску корпоративного духа закритого кола архиєреїв, та очолять ініціативу низового священства… Тож, кожен чекає на своє…”.
Пізніше отець Андрій Пінчук розповідав, що позов про трибунал над Гундяєвим із соцмереж рухається до суду. Він додав, що після оголошення про збір підписів, на нього ніхто не тиснув. Але був тиск на його колег-священників РПЦвУ із інших єпархій: «У Криворізькій єпархії, в Полтавській, там місцеві митрополити тисли на священників (вони згодом відкликали свої підписи під позовом – ред.). Вони [митрополити] – просто бовдури і рускоміровци і все, нічим вони [свою позицію] не аргументують. Вони за путіна, тому вони тиснуть».
У червні 2022 року митрополит УПЦ МП у Львові Філарет (Кучеров) заявив, що не підтримав звернення священника УПЦ МП Андрія Пінчука, щодо церковного трибуналу над патріархом Московським Кирилом, бо це звернення ніхто всерйоз не розглядатиме.
У день важливого собору УПЦ (МП) в Феофанії, 27 травня 2022 року, Пінчук звертав увагу на те, що керівництво УПЦ МП повністю проігнорувало чесну процедуру обрання кандидатів на зібрання, яке має визначити подальшу долю Церкви. “Таку процедуру дотрималася лише 1 єпархія з 52. Те, що сьогодні проходитиме у Феофанії, можна сміливо назвати розширеними Архиєрейськими зборами або Собором. І це не є добре. Але наші архиєреї поки що до соборності не доросли. Боязно їм”, – писав тоді він.
Отець Андрій схвально висловлювався щодо предстоятеля ПЦУ в контексті засудження дій очільника РПЦ: «Ми цього листа відправили патріарху Константинопольському Варфоломію, ми його відправили в інші помісні церкви. Я хочу подякувати Блаженнішому митрополиту Єпіфанію, на останньому засіданні Синоду ПЦУ вони підтримали це звернення і погодилися, що потрібно вершити такий суд», – зауважив Пінчук. Він додав, що йому дуже приємно, що ПЦУ підтримала цю ініціативу і звернулась до Вселенського патріарха Варфоломія, щоб патріарх Кіріл був засуджений.
Пінчук критично висловлювався про архієреїв УПЦ (МП) і навіть розповідав, як деякі з них випивали “за перемогу Росії”. «Нещодавно мені розказали, як в одному зі знаних храмів Дніпра після служби на трапезі випивали за перемогу. Звісно, не України. І таке твориться багато де. П‘ята колона в УПЦ нікуди не ділась і продовжує працювати. Кожного дня», – розповідав отець Андрій. У коментарях отець УПЦ (МП) негативно висловлювався, щодо дій митрополита УПЦ (МП) Климента (Вечері) та ігнорування співпраці УПЦ МП з російськими загарбниками.
Передбачив заборонений нещодавно священник і те, що РПЦ анексує цілі єпархії УПЦ (МП) на окупованих територіях. Він також називав “ФСБшним єпархіпадом” відмову поминати митрополита Онуфрія на Луганщині в Ровенькійвській єпархії.
Обурювався священник і діями єпископів-колаборантів. Зокрема він критикував єпископа Єлісея (Іванова), який підтримував загарбників в Ізюмі, а потім втік під час успішного контрнаступу ЗСУ і деокупації цього міста від російських військ. Пінчук писав у кінці липня 2022, що «бісомитрополит єлісей має предстати перед українським судом і має бути позбавлений волі. За держзраду і колабораціонизм. Також я вважаю, що він має бути вивержений із сану керівництвом УПЦ після відповідного рішення церковного суду. Отак цілуватися з бандитами, катами і вбивцями… Що у тебе в твоїй голові, ліцеміре? Куди ти подів совість та Євангеліє? Невже Христос зовсім змовк у твоєму серці і пішов з твого життя?».
«Цікаво, чи дочекаємося ми того, щоб, нарешті, підозри про держзраду були пред‘явлені впливовим ієрархам та священикам УПЦ, які просувають руzzкій мір та підтримують окупантів? З цікавого. Нещодавно мені розповіли про те, що єлісей, незважаючи на війну, продовжує вимагати у підлеглих йому настоятелів церков «конвертіки» на своє чимале утримання. І апетити його не знижуються. Саме мерзенне в цей історії те, що він вимагає гроші навіть в тих церквах, які зруйновані окупантами, або у тих священиків, які внаслідок війни втратили своє житло», – писав о. Андрій Пінчук.
Далі отець Андрій висміював подарунки для лідера проросійського крила в УПЦ (МП) – митрополиту Антонію (Паканичу). «ВІЙНА, КАЖЕТЕ? А ми тут портретиками бавимося. Ну от по-моєму, це не дуже здорова мода дарувати на дні народження архієреям картини з цими ж архієреями… По-моєму, краще для архієреїв свої дні народження проводити в місії: в лікарні, годувати бідних, роздавати допомогу. Одним словом, надавати приклад. Ну, типу, як Христос вчив. А це що? Приклад солоденького облизування митрополитів? Та і для зовнішніх це виглядає дуже «фу». Сміюся з облич на фото. І не соромно панотцям! Ви ще капці в зубах привчіться приносити – взагалі буде the best. Нашо так робити? Якийсь парад тщеславія», – написав Пінчук про іменини Паканича.
В вересневому минулорічному інтерв’ю для Духовного Фронту України, отець Андрій Пінчук розповідав про розкол всередині УПЦ (МП) і можливість об’єднання з ПЦУ. Говорив він і про колаборантів та окупантів та про те, якою може бути ідеальна православна Українська Церква.
Священник УПЦ (МП) говорив, що Сербська Церква сприймає УПЦ (МП), як філію РПЦ і переконував, що парафії, які УПЦ (МП) створила за межами України, стали острівками «русского мира».
За словами отця Андрія, УПЦ МП зараз має підвішений статус, а УПЦ МП має покарати деяких своїх єпископів і поновити спілкування з ПЦУ та Константинополем.
Аналізуючи рішення собору Латвійської Православної Церкви Московського патріархату священник Андрій писав, що вона почала фрагментуватись і розсипатись. «Московська патріархія почала сипатися як будинок, заснований на піску, і разом із розвалом росії паралельно має і буде відбуватися парад автокефалій і розвал псевдохристиянської структури #РПZ. Сподіваємося, що новостворені церкви знайдуть в собі сили для декирилизації та повернення до Христа та євангелія», – зазначав священнослужитель УПЦ МП у Фейсбуці.
Різку критику Пінчук писав і про теперішній курс УПЦ (МП). Зокрема він писав, що УПЦ (МП) зробила все, щоб стати ворогом України і “профукала” весь період незалежності України.
Щодо діалогу УПЦ (МП) і ПЦУ, то отець закликав державу до активнішої політики і до посередництва в цьому питанні. Він говорив, що не тільки представники УПЦ (МП) займають неконструктивну позицію, але і в ПЦУ теж є такі люди, які не хочуть діалогу.
Отець Андрій говорив, що в ПЦУ не хотів переходити, бо “виріс в УПЦ” і його пов’язує з цією Церквою особиста історія.
Він також звернув увагу і на вчинений митрополитом Онуфрієм смертний гріх під час звершення Літургії. “На Блаженнійшого, який впевнено і без вагань веде церковний корабель на рифи, вилилася чаша. Що вважається найгіршим, що може статися зі священнослужителем”, – написав священник Андрій Пінчук.
Також Пінчук звертав увагу на діяльність митрополита УПЦ (МП) на Черкащині Феодосія (Снігірьова). Останній закликав УПЦ до “якнайшвидшого відновлення спілкування з московською патріархією та з патріархом Кірілом». Зараз СБУ підозрює Снігірьова в антиукраїнській діяльності і він постане перед судом.
Крім цього Пінчук зауважив, що митрополит УПЦ (МП) в Запоріжжі Лука (Коваленко) продовжує поминати патріарха Кіріла (Гундяєва), який благословив російські війська на війну проти України.
Перші “ластівки” про заборону отця Андрія Пінчука з’явились у березні цього року. В УПЦ (МП) оголосили збір підписів під відкритим зверненням до митрополита Онуфрія (Березовського) з проханням розглянути на засіданні Синоду питання виверження зі священницького сану протоієрея Андрія Пінчука, який на думку підписантів “підриває спасительську місію і ганьбить єпископів”. Лист опублікував у себе на сторінці у Facebook секретар Запорізької єпархії УПЦ (МП) протоієрей Геннадій Єлін, керівник якого поминає кривавого Гундяя.
Після цього, багато резонансу викликала звернення від духовенства УПЦ (МП) до патріарха Варфоломія з проханням про надання парафіям особливого статусу ставропігії або тимчасового екзархату на перехідний період у кілька років. Це звернення першопочатково було оприлюднене на Телеграм-каналі Пінчука у квітні 2023 року.
Пінчук писав про зміни керівництва монастиря на Закарпатті, де сліпого архімандрита зняли із посади намісника монастиря. «Ще один митрополит остаточно з‘їхав з глузду…Марк продовжує боротися за церковні фінанси і, нарешті, добрався до Грушівського монастиря, намісника якого – архімандрита Пимена Мацолу- вирішив незаконно усунути від виконання управління обітеллю», – писав на початку травня у соцмережі Пінчук. Це була одна із останніх гучних заяв Пінчка, не рахуючи його повідомлень про те, як СБУ викриває колаборантів всередині УПЦ (МП), а Суд остаточно визнав, що УПЦ це УПЦ (МП).
Що означає заборона отця Андрія Пінчука?
Священник Андрій Пінчук був дуже чесним і принциповим представником Церкви, який відкрито критикував дії колаборантів і прихильників російського імперського курсу всередині УПЦ (МП). Його висловлювання свідчать про очевидні прояви зради і співпраці з окупантом з боку деяких єрархів УПЦ (МП), які він відкрито засуджував.
Зрештою своїми чесними та принциповими заявами він, ймовірно, накликав на себе проблеми і його було заборонено в сані через якісь формальні збори в іншій єпархії. Це ще раз свідчить про те, що в УПЦ (МП) зустрічається неприйняття будь-якої критики з боку її служителів.
Його заборона може розглядатися як приклад придушення внутрішньої опозиції всередині УПЦ (МП), яка намагається відкрито висловити свою незгоду з загальною проросійською політикою церковного керівництва. УПЦ (МП) “звільнила” священника, тксти і слова якого свідчать про здоровий підхід і бажання реформувати діяльність церкви в рамках української національної ідентичності.
Таким чином, цей епізод є символічним прикладом того, що УПЦ (МП) не готова до внутрішніх змін і реформ і продовжує працювати в руслі політики РПЦ та Кремля.
Щодо позитивного боку, то таке рішення викликає хвилю обурення серед духовенства і прихожан УПЦ (МП), які підтримують проукраїнську позицію отця Андрія. Це може стати каталізатором для подальших змін всередині церкви та її реформування, а можливо подальшої поляризації між проросійським і проукраїнським крилом. Останнє хоч і не готове до з’єднання з ПЦУ, але готове до переходу під Вселенський патріархат.
Тому незважаючи на несправедливість заборони, вона таки привернула увагу громадськості до проблеми і може поступово сприяти змінам. Тож навіть негативні на перший погляд рішення можуть мати певні позитивні наслідки в перспективі. Як сказав був патріарх Йосиф (Бут. 50:19) “ось, ви задумували проти мене зло; але Бог обернув це на добро, щоб зробити те, що тепер є”.
Важливо, щоб голос проукраїнських священиків не затихав, а тема реформування УПЦ (МП) залишалася актуальною. Це зрештою й приведе до очищення від колаборантів у рясах та оновлення Церкви в нових умовах повномасштабної війни.
Текст підготував священник ПЦУ Іван Петрущак.
