Субота, 27 Квітня, 2024
Бiльше

    УПЦ МП має покарати деяких своїх єпископів і поновити спілкування з ПЦУ та Константинополем, – протоєрей Андрій Пінчук

    На 23 листопада у Києві заплановане засідання Священного Синоду УПЦ.

    На своій сторінці у соцмережі священник УПЦ МП Андрій Пінчук оприлюднив роздуми щодо цього засідання та звернення до Предстоятеля митрополита Київського Онуфрія та членів Синоду.

    Далі наводимо повний текст звернення:

    1. Звертаємося до Священого Синоду УПЦ з проханням негайного відновлення євхарістичного спілкування з Константинопольською та іншими помісними православними Церквами.
    2.  Заради церковного миру в Україні просимо Священий Синод УПЦ створити синодальну комісію для початку богословського діалогу з Православною Церквою України.
    3. Звертаємося до Священного Синоду УПЦ з проханням розглянути на засіданні Синоду антиканонічні дії та порушення архієрейскої присяги ієрархами УПЦ, які, порушивши Устав Української Православної Церкви, без благословіння свого Предстоятеля самовільно перейшли під управління патріарха Кирилла. Мова йде про:

    митрополита Симферопольського Лазаря (Швеця),
    митрополита Феодосійського Платона (Удовенко),
    архієпископа Ровеньківського Аркадія (Таранова),
    єпископа Джанкойського Олексія (Овсянкіна).

    4. Просимо розглянути на засіданні Синоду поведінку митрополита Павла (Лебідя), яка стала спільним позором нашої Церкви, ганьбить всіх священнослужителів та монахів, приводить українське суспільство у спокусу, відвертає мільйони людей від Церкви. Слова і дії митрополита Павла мають своїм джерелом його нахабство, цинічність та безпокарність стосовно любих скандалів, в центрі яких опиняється митрополит Павло.

    5. Стосовно вручення підозри та обшуків серед вищого духовенства УПЦ. Церква не може вчиняти гірше, ніж держава. Церковні правила не можуть бути менш справедливими, ніж державні. Церква має подавати державі приклад своєю відкритістю, мораллю, євангельськими чеснотами.

    В Україні існує дуже важливий закон для державних службовців: якщо ти порушив законодавство за будь-якою статтею, то ти можеш залишатися на своїй роботі. Навіть якщо йде досудове розслідування.

    Але якщо досудове розслідування дійшло до певних висновків і тобі вручили підозру, то твій керівник одразу відсторонить тебе від роботи. І буде чекати закінчення судового процесу, після якого тебе, якщо визнають невинним, поновлять на посаді. Або, якщо ти отримаєш вирок, на роботу в державні органи ти вже не повернешся.
    У зв‘язку з цим маємо заявити наступне: не може залишатися правлячим архієреєм особа, якій офіційно вручили підозру. Це дуже ганьбить Церкву Божу і показує всім вірним, що рівень внутрішньої корупції і покривання зла в УПЦ зашкалює.

    Нагадаю слова апостола Павла (Тим. 3, 7): «Треба, щоб [єпископ] мав… і добре засвідчення від зовнішніх, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.»

    Тож у зв’язку з оголошенням підозри митрополиту Іанофану (Єлецьких) звертаємося до Синоду з проханням згідно 8-го Правила «Канонічного послання святого Григорія Неокесарійського» негайно відсторонити митрополита Іонафана від керування єпархією.

    6. Зупинемося більш детально на проблемі колабораціонизму або зрадництва серед представників найвищого духовенства УПЦ.

    Давайте разом відкриємо основу канонічного права – «Книгу правил святих апостолів, святих соборів вселенських і помісних і святих отців». У розділі «Канонічне послання святого Григорія, архієпископа Неокесарійського чудотворця» знайдемо 8 правило:
    «Якщо деякі приєдналися до варварів, і з ними під час свого полону брали участь у нападах, забувши, що були понтійцями і християнами…, показували ворогам шляхи або житла, таким слід перекрити вхід навіть до чину «слухаючих»*, до тих пір, як вирішать щодо них, зібравшись разом, святі отці і перед ними Дух Святий».

    Перекладаємо на сучасну мову:
    «Якщо деякі приєдналися до московитів, і з ними, під час окупації брали участь у військових діях, забувши, що були українцями і християнами…, були колаборантами, наводчиками чи вказували на українців та їхні родини, таким слід перекрити вхід навіть до притвору храмів, вони тепер – як кающієся*, до тих пір, поки вирішить долю їх собор, водимий Святим Духом».

    Авторитетний тлумач правил єпископ Далматіно-Істрійський Никодим пояснює це правило так:
    “У цьому правилі мова йде про державних зрадників, які перейшли на бік ворога і підтримали його проти своїх…»
    Поясню на звичайній мові, що означає це правило.

    Митрополити Луганський Пантелеймон, Ізюмський Єлісей, та Тульчинський Іонафан не мають більше допускатися до православних церков. Це означає, що вони мають бути відлучені від Святого Причастя і не мають більше права звершувати служби Божі. Цим же правилом виписана заборона цим архієреям бути присутніми на літургії.

    Важкість їх канонічного злочину настільки велика, що правило забороняє їм бути присутніми навіть на літургії оглашених, де, зазвичай, дозволяється бути тим, хто готується до свого хрещення, або тим, хто отримав найсуворіші єпітімії за смертні гріхі і був відлучений від Святого Причастя. Таким чином, це правило забороняє зрадникам стояти в притворі церкві поруч із тими, кого в давнині називали «слухаючими». Згідно цього правила, віруючі, які стали зрадниками держави, зобов‘язані знаходитися між тими, кого в християнській давнині називали «плачущими».

    «Плачущі» – це ті, хто стоїть на вулиці і з гірким плачем просить віруючих, які входять до церкви, помолитися за них Господу Богу про відпущення їхнього страшенного гріха зради. І ці митрополити мають так стояти перед церквами Божими зі сльозним каяттям, допоки Собор церковний не вирішить їхню подальшу долю.

    А якщо вони дерзуть приїхати кудись для звершення богослужінь, то мають бути вигнані з приміщень храмів УПЦ. Згідно цього правила, їх блокування та недопуск до богослужінь має продовжуватися до Собора УПЦ, який за водінням Духа Святого і має вирішити їх подальшу долю.

    Ще раз зауважу, що це правило трактує зраду своїй країні як канонічний злочин, який підлягає обов‘язковій реакції з боку всієї церковної повноти.

    Зверніть також увагу, що цей злочин вважається настільки важким, що дане правило не дозволяє Предстоятелю Церкви одноосібно вирішувати долю таких сановних зрадників. Їх подальша доля може вирішуватися виключно Собором. Це зроблено заради того, щоб вся Церква могла висловитися стосовно канонічних злочинів, скоєними цими митрополитами, щоб суд був виважений та чесний, щоб вся Церква побачила правду Божу в дії, а вірні та ієрархія побачили приклад того, як коїти не можна.

    Хтось може сказати, що ці митрополити ще не отримали рішення суду із засудженням. На це є відповідь: в давнину, коли писався цей канон, мало значення лише одне: сам факт колаборації. Тобто мова в цьому правилі йде не про рішення суду, а виключно про загальновідомий факт колабораціонизму, після якого і вступало в силу це правило святого Григорія Неокесарійського.

    Ще раз наголошую на послідовності дій віруючих згідно цього правила:
    По-перше. Народ Божий має обмежити таким архієреям-колаборантам вхід до церков до часу проведення Собору.

    По-друге. Під час богослужінь зрадники-митрополити мають молитися на вулиці та просити прощення у віруючих.

    По-третє. З урахуванням глибини спокути митрополитів-колаборантів, Собор має вирішити їх подальшу долю.

    Тлумач канонів Вальсамон пише про те, що згідно світських візантійських законів, такі колаборанти взагалі є святотатцями.

    Богослов, монах та тлумач канонів Зонара окремо наголошує, що це правило святого Григорія вказує важливість дій і єпископів, і віруючих, яких всіх разом водітельствує Святий Дух.

    Його ж сосудами зроби всіх нас, Господи!

    Отже, дорогі архіпастирі, пастирі, чернецтво, брати і сестри!

    Будь-які таїнства, звершені цими ієрархами є незаконними, недійсними та безблагодатними, їх подальше намагання служіння в церквах є суворим порушенням канонів та наруганням над Святими Таїнствами.

    Дорогі митрополити, архієпископи і єпископи, члени священного Синоду УПЦ!
    Зважаючи на загарбницьку війну росії проти України, на канонічне свавілля в нашій рідній Церкві, на відсутність роботи церковного суду, приймаючи на себе відповідальність за збереження чистоти віри, давніх устоїв та канонічного порядку в УПЦ, всі ми – велика спільнота священників та мирян Української Православної Церкви:

    1. Закликаємо означених ієрархів- Луганського Пантелеймона, Ізюмського Єлісея, Тульчинського Іонафана до публічного каяття перед українцями, яке має проводитися під час богослужінь перед будовами церков.

    2. Обіцяємо пильно, чесно, з твердістю і мужністю, не зважаючи на ризики і труднощі, з Божою допомогою працювати задля поновлення канонічного порядку та виконання цього правила єдиної, святої, соборної та апостольської Церкви.

    3. У разі богопротивних спроб означеними архієреями-колаборантами незаконного звершення служб на канонічній території Української Православної Церкви, ми будемо змушені згідно цього Правила Церкви, фізично обмежити доступ цих ієрархів у наші храми задля унеможливлення осквернення церков незаконними псевдобогослужіннями до відповідного соборного вирішення долі означених вище митрополитів.

    4. Закликаємо наших архіпастирів на найближчому Соборі вирішити долю означених ієрархів УПЦ.

    5. Також закликаємо Священий Синод Української Православної Церкви простими та ясними словами згідно 8-го Правила святого Григорія архієпископа Неокесарійського жорстко засудити дії духовенства УПЦ, які стали на бік ворога та приймають участь в колабораціонізмі та антидержавній діяльності.

    Засвідчуючі свою вірність Українській Православній Церкві, українському народу та Державі, з вірою та любов‘ю до Господа нашого,
    протоієрей Андрій Пінчук, священики та миряни
    Української Православної Церкви.

    Найсвіжіше

    Популярне