Підсумком зібрання в Почаївській лаврі, яка зараз перебуває в Московському патріархаті, стало звернення монахів Російської Православної Церкви в України адресоване Вселенському патріарху Варфоломію І. Звернення написане російською мовою і має підпис настоятеля Києво-Печерської лаври Павла (Лебідя).
Також звернення підписане митрополитом Арсенієм (Яковенком), намісником Святогірського монастиря. Арсеній у 2018 році заявив, що війну почала Україна, а не Росія і характеризував війну як громадянський конфлікт. Крім того, за даними військового генерала ЗСУ Гордійчука та інших, в цій лаврі переховувались терористи із «Л/ДНР» і російські найманці.
Варто зазначити, що монахи РПЦвУ звертаються до «Святійшого патріарха Константинопольського Варфоломія». Того ж дня на українській версії сайту РПЦвУ, було опубліковане звернення «до православних християн», яке схоже по змісту, але не адресоване патріарху Варфоломію.
Монахи Московського патріархату пишуть так, наче не знають, що в Україні 30 років існувало розділення православних християн, і не розуміють навіщо було заліковувати цю рану. «Ми губимося в здогадах, чим мотивовані Ваші рішення (патріарха Варфоломія, – ред.), але ми на власні очі спостерігаємо до чого вони привели», – пишуть вони.
А до чого вони, дії Вселенського патріарха, призвели? До об’єднання трьох православних церков, до зцілення розколу в православ’ї, до отримання незалежної від Москви Церкви, з якою Україна веде майже 10-літню війну. Хіба це не добрі плоди? Хіба їх не видно настільки, що в РПЦвУ «губляться в здогадках чим мотивовані» дії патріарха Варфоломія? Але духовенство РПЦвУ, на чолі з Павлом (Лебідем) навмисно ігнорує той факт, що саме вони не прийшли на Об’єднавчий собор і звинувачує у всіх бідах, які вони ж і спричинили, Вселенського патріарха.
Бо хіба були б ті «захоплення храмів», про які в Московському патріархаті так люблять сурмити, якби весь московський патріархат, послідував Томосу і прикладу митрополитів Олександра та Симеона? На кого тоді РПЦвУ подавала в суд, якби існувала одна Помісна Православна Церква? Питання риторичні, але не однак, напевно, не очевидні для представників Московського патріархату в Україні.
Хоча і тих захоплень і гонінь, про які вони пишуть у зверненні до Варфоломія ніде в Україні немає. Є релігійні організації, які шляхом більшості голосів на зборах приймають рішення перейти до Помісної Православної Церкви. Наприклад, на Сумщині, на зборах за ПЦУ виступило 107 людей, проти трьох, які були за МП, – розповідав священник ПЦУ Ігор Соловей, який теж покинув московський патріархат.
То чому, свобідну волю обирати до якої Церкви належати, в Московському патріархаті називають «захопленням» і «гонінням»? Ймовірно, не хочуть відриватись від Москви і частини «одного народу» і «русского міра», який танками і градами «захищає» Владімір Путін.
Для підтвердження того, що в РПЦ не хочуть єдності і консолідації українського суспільства, монахи РПЦ в Україні пишуть патріарху Варфоломію наступне: «звертаємося до Вас із закликом оцінити наслідки Ваших дій і переглянути своє рішення». Пишуть так, наче єдність і незалежність від Москви, це щось злочинне і непоправне, що потрібно «переглянути» і виправити.
Як тільки патріарх Варфоломій стане на сторону РПЦ і розколу, то для Московського патріархату він знову буде «першим по честі архієреєм і отцем», – йдеться в листі. Там також не згадують, що розірвали єдність православ’я саме в РПЦ і її філії в Україні, після надання Томосу ПЦУ. Проте, це не заважає монахам РПЦвУ з чистим сумлінням писати, що дії Варфоломія «спричинили розкол». Щось схоже на те, якби злодій кричав: «впіймайте злодія!». У даному ж випадку, РПЦ яка вчинила розкол, кричить про патріарха Варфоломія, дії якого, на їх думку, спричинили «розкол».
Наприкінці звернення монахи РПЦвУ на чолі із Павлом (Лебідем) називають свою церквою законною, хоча вже всім відомо, що після надання Томосу і скасування рішення 1686 року, Московська Церква в Україні поза церковним законом, а її духовенство позбавлене титулів. РПЦ в Україні також не має права вести своє літочислення від часу Володимирового хрещення, адже вони є наслідком церковної окупації Російської церкви після 1686 року.
Наближається день візиту патріарха Варфоломія, який дуже сильно непокоїть РПЦ в Україні. Ймовірно слід очікувати серйозних провокацій з їхнього боку, а зараз вони обмежились листами і політичними ходами з плакатами проти Патріарха Варфоломія.
