У Києві презентували книгу історика Олександра Музичка «Грузинські вовки. Історія Родини Петровських». Окрема увага в ній приділена маловідомому українському періоду життя Католикоса-Патріарха всієї Грузії Мельхіседека ІІІ. Про це йдеться в репортажі телеканалу D1.
Грузинський патріарх на Поділлі
У 1909–1915 роках майбутній патріарх викладав у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Потім ще два роки він був інспектором Тиврівського духовного училища. Самі ці факти біографії були відомі. Новим стало те, що дослідник Максим Омельченко відшукав його українських учнів. Збереглися навіть спогади деяких із них про манеру викладання Мельхіседека.
Виявилося, що пастир Грузинської Церкви виховав ціле покоління майбутніх діячів українського визвольного руху: членів Української Центральної Ради, вояків армії УНР і духовенство Української Автокефальної Православної Церкви. Серед них:
- Леонтій Форостівський — один із перших кліриків УАПЦ у Вінниці, згодом київський міський голова;
- Кость Туркало — член Центральної Ради, один із організаторів українізації Києва в 1920-х роках, репресований комуністичною владою.

Олександр Музичко припустив, що саме в Кам’янці-Подільському майбутній патріарх міг почати формуватися як грузинський патріот, на противагу зросійщенню, яке проводила Російська імперська церква. Подільську семінарію тоді називали «розсадником українства»: там поширювали заборонену літературу та плекали спротив російській імперській ідеології.
Зв’язок із родиною Петровських
Мельхіседек ІІІ дружив із кахетинською виноробською родиною Нареклішвілі. Її відгалуження — відома українська родина меценатів Петровських. Батько патріарха, священник села Кандаура Георгій Пхаладзе, був хрещеним батьком прадіда Олександра Петровського.
Книга спирається на генеалогію грузинського князівського роду Ціцішвілі та його гілки Нареклішвілі. Історія цього роду переплітається з історією Грузії та України впродовж трьох століть. Окремий розділ присвячено здобуттю Томосу про автокефалію, у перемовах із Константинополем щодо якого брав участь ктитор Дніпровської єпархії (ПЦУ) Олександр Петровський.

Презентація
Українське видання книги представили 29 жовтня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого. Оригінальне англомовне видання «The Georgian Wolves. The History of the Petrovskyi Family» вийшло в Лондоні. Його презентували у квітні цього року в межах ініціативи Українсько-Британської академічної платформи досліджень Кавказу за участі професора Лондонського університету Королеви Марії Дональда Рейфілда, який також написав передмову.
Український переклад підготувала Мар’яна Прокопович, дизайн виконала Оксана Здор. Книга вийшла у видавництві «Залізний Тато», заснованому ветераном Третьої штурмової бригади Дмитром Савченком.
На презентації були історики, літературознавці, військові, культурні й церковні діячі. Серед них — голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, делегація Православної Церкви України на чолі з митрополитом Дніпровським і Січеславським Симеоном, настоятель вірменського храму святого Григорія Лусаворича в Дніпрі Тер Амазасп, речник Генерального штабу ЗСУ Андрій Ковальов, актор Богдан Бенюк, режисери Пилип Іллєнко, Тарас Томенко та Валентин Васянович. Родину Петровських представили заслужена артистка України Оксана Петровська та Аліна Вовк. Вела захід поетеса Тетяна Власова.
Учасники презентації висловили сподівання, що Кам’янець-Подільський стане центром українсько-грузинського церковного діалогу.
Олександр Алфьоров привітав появу першого українсько-грузинського дослідження такого масштабу: «Українців із грузинами ріднить непереборне почуття справедливості і боротьби за свої права». Він також анонсував роботу над новим дослідженням про материнську лінію Родини Петровських — козацький рід Вовків із Лубенщини.
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв сказав: «Національна пам’ять складається з правдивих особистих історій. І дуже добре, що стався такий початок. Але я переконаний, що є ще багато історій, які треба розповісти. Треба розповідати про оборону Дніпра 2014 року, про становлення незалежної Української Церкви».

Митрополит Симеон назвав Олександра Петровського державотворцем і будівничим соціальних проєктів, зокрема допомоги бідним, лікарні Мечникова та українським воїнам.
«Грузинська поличка» і програма вечора
Під час презентації до фонду Національної бібліотеки передали книжки про історію, культуру та літературу Грузії. Це частина акції «Грузинська поличка для бібліотек України»: до книгозбірень потраплять твори від «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі до «Грузинських вовків». Наступні презентації «полички» відбудуться у Львові та Дніпрі, тоді ж представлять основний наклад книги.
Захід розпочали з вшанування пам’яті одного з перших Героїв Небесної Сотні Самвела (Сергія) Нігояна, українця вірменського походження. У музичній частині прозвучали твори грузинських композиторів Сулхана Цинцадзе, Мераба Парцхаладзе та Ґії Канчелі у виконанні скрипальки Мирослави Которович і піаністки Наталії Строчан. Оксана Петровська заспівала грузинською. Презентацію відвідали й грузинські добровольці спецпідрозділу ГУР «Солідарність».



