Минулорічні події в Чорногорії були обкаткою сценарію зовнішнього тиску на державні інституції через релігійну організацію, центр управління якої знаходиться за межами країни. І не просто так очільник РПЦвУ Онуфрій та його клірики декілька разів їздили на протести до Чорногорії. Вони, як тепер виявляється, проходили там «стажування». І зараз чорногорський сценарій ворожі сили намагаються розкрутити в Україні на повну потужність. Та чи розуміють у РПЦвУ ступінь загрози для самих себе?
Проти «антицерковних законів»: калька дій СПЦ в Чорногорії
Спікер РПЦвУ протоєрей Микола Данилевич в ефірі пропагандиського Youtube-каналу «Перший козацький» заявив, що їх Церква, в разі необхідності, готова вивести своїх вірян на акції протесту за зразком акцій Сербської Церкви, які відбулись минулого року.
Свої міркування Данилевич озвучив у передачі «Право на веру». На його думку, «если Государство, или внешнии силы будут толкать наше Государство дискреминировать нашу Церковь, то нам надо идти по пути владыки Амфилохия (спочилого очільника Сербської Церкви в Черногорії – ред.)…».
Цей шлях полягає у масових хресних ходах проти так званих «антицерковних законів». Данилевич навіть розповів про власну участь у таких заходах минулого року у місті Будва. Також Данилевич поділився враженнями від проповідей спочилого владики Амфілохія, в яких він засуджував п’ятого президента України Петра Порошенка. За словами рупора РПЦвУ, після богослужіння в одному з чорногорських монастирів, митрополит Амфілохій сказав, що їх підтримують друзі із України «там тоже был Порошенко, который был против Церкви? И как он закончил? Сейчас так же и Джуканович закончит и все, кто против Церкви». Нагадаємо Данилевичу, що самого Амфілохія вже нема на цьому світі, як і його керівника патріарха Сербського Іринея. Але про це трохи пізніше.
Куратори з Росії та відрядження Онуфрія
Нагадає, у Чорногорії все почалось з ухвалення в грудні 2019-го нового закону про свободу віросповідання, яким релігійним організаціям, зокрема Сербській православній церкві, потрібно було офіційно зареєструвати всю свою власність в Чорногорії. І, підкреслюємо, чорногорська влада не вимагала повернення релігійних споруд у державну власність.
Саме ухвалення закону вже супроводжувалось сутичками із священниками СПЦ та просербськи налаштованими людьми. Сербська Церква стала організовувала протести в країні щотижня. І тривали ці протести до серпня 2020-го, коли на парламентських виборах в Чорногорії перемогли просербські сили. Митрополит СПЦ в Чорногорії Амфілохій заявляв тоді, що найактивніші противники закону готові до громадянської війни.
Важко сказати на якому етапі протести в Чорногорії стали курувати російські спецслужби. Але вже в січні минулого співробітники російського ГРУ були помічені на антиурядових протестах. Навесні минулого року ставало все очевиднішим, що підсилення антидержавних настроїв в Чорногорії підживлює Кремль. І, нагадаємо, у цей час світом стрімко поширювався коронавірус і країни одна за одною запроваджували тотальний карантин.
І в цей момент, прямо з провального зібрання в Аммані до чорногорської столиці, за наказом свого шефа моспатріарха Кіріла, направляється очільник РПЦвУ митрополит Онуфрій. Для того, щоб участь митрополита не зашкодило іміджу України в дружній Чорногорії, українському посольству навіть довелося офіційно заявити, що Онуфрій не представляє Україну та її громадян, а є представником Російської Православної Церкви в Україні. За своє стажування в Чорногорії Онуфрій навіть отримав «відмінно» у свою «заліковку» – митрополит СПЦ Амфілохій нагородив Онуфрія орденом святого Петра ІІ Негоша Ловчанського Тайнозрителя за «заслуги у захисті православної віри».
Залякування масами
Не зважаючи на всю бойову готовність вивести загони бабок-клікуш на вулиці, отець Микола визнає, що на відміну від чорногорців, їх віряни не такі «сплочены» – у Чорногорії на такі акції протесту вийшла «половина населения», чого не зробиш в Україні. Проте, в разі необхідності, на їх підтримку, за словами Данилевича, вийде не менша кількість, адже «Каждое воскресенье наши храмы посещают около 2 миллионов людей, в большие праздники еще больше и на улицы городов выйдет такое же количество верующих, если будет в этом необходимость для отстаивания религиозных прав».
Окрім цього Данилевич згадав «релігійні війни» в історії України, для того аби вони не повторились варто «не переименовывать и не ущемлять права верующих УПЦ».
Також спікер Московського Патріархату в Україні не знає «где действовать как владыка Амфилохий, который доказал эффективность этого пути (ведь антицерковный закон был изменен), а где, как в нашем случае, еще стоит потерпеть», проте «когда будет необходимость, мы пойдем путем владыки Амфилохия».
Коли ж РПЦвУ може піти шляхом Сербської Церкви в Черногорії? Відповідь на це питання доволі очевидно: будь-коли. І не факт, що пандемія коронавірусу стане цьому на заваді. Варто нагадати, що за декілька років до хресних ходів у Чорногорії РПЦвУ проводила так звані «молитвенные стояния» під адміністративними будівлями у багатьох містах України: зокрема у Вінниці, Києві, Рівному, Чернівцях та ін. Дехто не припиняє їх і до тепер. Метою таких «стояний» була і є боротьба за храми і права РПЦвУ.
Окрім цього, РПЦвУ упродовж декількох років щорічно проводила хресні ходи у Києві на святкування дня пам’яті Хрестителя Русі святого князя Володимира. Чим намагалась показати свою «кількісну перевагу». Саме це, на думку рупорів РПЦвУ, є їх найпереконливіший аргумент, яким вони напевно, хочуть налякати українську владу та суспільство.
На межі епідеміологічної катастрофи
А тепер саме час згадати про те, як пов’язані коронавірус і протести, про що ми згадували вище. Паралельно з антиурядовими виступами в Чорногорії під час карантину, в Україні, яка теж знаходилась на карантині, РПЦвУ вчинила демарш, що був на межі з диверсією.
У Чорногорії ж зазначали, що велелюдні мітинги, організовані СПЦ, могли спровокувати в країні епідеміологічну катастрофу. Влада Чорногорії порушувала кримінальні справи проти священників СПЦ з порушення карантинних заходів, навіть затримувала очільника СПЦ в Чорногорії Амфілохія за порушення карантину. Але це врозумило сербських єрархів: спочатку в листопаді минулого року від ускладнень, викликаних коронавірусом, помер Амфілохій, а за кілька днів помер сам предстоятель СПЦ, патріарх Сербський Іриней.
Який збіг обставин: у низці регіонів України останніми днями рівень захворюваності на коронавірус просо зашкалює. Але це жодним чином не зупиняє московських кліриків, які навіть не згадують про більш ніж реальну загрозу.
Вселенського патріарха Варфоломія цим не злякати
Цілком можливо, що подібну практику «стояній» і «ходів» керівництво РПЦвУ може відновити вже цього року. І нагода, про яку роздумував Данилевич, теж є. Це майбутній візит Вселенського патріарха Варфоломія до України, який має відбутись у серпні цього року. Основна мета РПЦвУ – показати свою кількісну перевагу патріарху Варфоломію. Цим вони намагатимуться сказати Його Всесвятості, що український народ нібито не сприймає Томос про автокефалію, і взагалі самого Вселенського патріарха.
Такий метод може бути вдалим для якоїсь політичної партії, а не для організації, яка називає себе Православною Церквою. В історії Православ’я «кількісна перевага» ніколи не вважалась беззаперечним аргументом. Доволі часто древні єретики та їх прибічники за своєю кількістю перебільшували число православних. Більше того єретики володіли важливими християнськими храмами і святинями.
Тому змусити Його Всесвятість задуматись над правильністю своїх дій щодо української автокефалії представникам РПЦвУ не вдасться. Адже патріарх Варфоломій освічений богослов і добрий знавець церковної історії, тому його не злякаєш армією навіжених клікуш і фанатіків з плакатами царя Ніколая ІІ.
Сам візит Вселенського патріарха для РПЦвУ гірше смерті, тому вони до останнього намагатимуться його зірвати. Саме тому так звані «стоянія» і «ходи» можуть бути цілеспрямованою провокацією задля розпалювання міжрелігійної ворожнечі, або ж цілої війни. Прикладами цьому слугують конфлікти навколо храмів, які часто супроводжуються сутичками. Саме такий перебіг подій є жаданим для північного сусіда, який таку ситуацію використає для введення «зеленых человечков» для захисту «прав верующих». На щастя, поки цей сценарій малоімовірний, але необхідно бути обачними і не допустити будь-яких провокацій.
