Неділя, 18 Липня, 2021
Бiльше

    Духовне гетто. Московська церква не переосмислила свою ганебну поведінку на Донбасі

    Сьогодні тільки глянула в соцмережах черговий конфлікт. УПЦ МП проти медіа, лояльних до ПЦУ, і … державі.

    Коротко суть: речник УПЦ МП (РПЦвУ – ред.) о.Микола Данилевич сказав, що раз держава не дозволяє УПЦ МП (РПЦвУ – ред.) мати своїх капеланів в армії, то нехай не закликає вірних УПЦ МП (РПЦвУ – ред.).

    Медіа піднесли це як те, що УПЦ МП (РПЦвУ – ред.) закликає своїх вірних не йти до армії. Отець Микола у відповідь, що, мовляв, це маніпуляція, я сказав по-іншому.

    Журналісти справді заголовки в чомусь загострили, в чем-то перекрутили слова о.Миколи. Це правда. Він сказав по-іншому: або пустіть Моспатріархат до армії, або не беріть туди вірних Моспатріархату. Але за цим приватним інцидентом криється куди більш серйозна проблема.

    УПЦ МП (РПЦвУ – ред.) не переосмислила досвід війни і свою ганебну поведінку на Донбасі. Вони підчистили Інтернет від попів-сепаратистів. Відео, типу, де монахи з молитвою заряджають зброю проти України, як і багатьох інших вже немає. Але вони не визнали навіть самим собі досвід спроб вербувати військовослужбовців (ну ми ж знаємо, хлопці, ми багато знаємо).

    Більш того, Новинський продовжує голосно і напористо стверджувати, що і зброя в монастирі на Донбасі не зберігалося, і ніхто бойовиків не підтримував. Ну кому це треба? Кого він намагається обдурити?

    Недопуск капеланів МП до армії – це наслідок, вимушений захід держави захищати себе. Навіть якщо на десяток притомних військових священиків УПЦ МП (РПЦвУ – ред.), всього один-два носії “русского міра”, це все одно доводиться робити. Це обмеження прав капеланів Моспатріархата? Так. Як і забезпечення прав на свободу вибору вірних і виживання цієї країни.

    А головне. Я вірю, що все можна було почати з чистого аркуша. Просто в своєму колі обговорити цей ганебний загалом період життя, визначитися з якоюсь стратегією, не зображати ображених (на рівному місці), не тягати десятки тітушек у села, які всією громадою перейшли до ПЦУ, не під’юджувати вірних тягатися по судах проти священика ПЦУ там, де все село перейшло до Помісної церкви. (Два десятки судових розглядів тільки на одного чиновника в Вінниці – вам воно треба було?) Не займатися улюбленою справою – протиставляти себе державі. Що там на з’їзді в Почаєві, а? Консервуємо себе в духовному гетто? І ще скаржимося? Не набридло?

    Ярослава Міщенко, Главком

    Найсвіжіше

    Популярне