Субота, 11 Травня, 2024
Бiльше

    Допомога Україні від США і питання «релігійних свобод в Україні»: як це повʼязано?

    На сьогодні, 20 квітня, анонсовано засідання Конгресу США щодо голосування про виділення понад 60 мільярдів доларів на допомогу Україні у захисті від російської агресії. Цієї допомоги від стратегічного партнера ми вже чекаємо майже півроку. Саме зі США надходить левова частка ресурсу, яким ми стримуємо ворога. Але в нашого стратегічного союзника також не все так просто: 5 листопада 2024 року відбудуться вибори Президента США. Питання України стало приводом для внутрішньополітичних дебатів між республіканцями і демократами у ході і так непростих передвиборчих перегонів у США. А наріжним каменем спекуляцій і маніпуляцій у цій боротьбі – питання “релігійних свобод в Україні”. Напевно не потрібно пояснювати, чому це для України погано, і що ми потребуємо від США двопартійної підтримки. То ж спробуємо розібратися, хто “дійові особи”, хто “корисні ідіоти”, хто бенефіціари, а хто постраждалі в цій історії:

    Дійова особа номер один –  УПЦ (МП)

    Почнемо з УПЦ, та що у єдності з Московським Патріархатом, оскільки її роль зараз найбільш відома. Напевно вже всі чули історію про діяльність лобіста УПЦ (МП) Роберта Амстердама, найнятого підсанкційним в Україні Вадимом Новінським, котрий і зараз користується російським паспортом. Тому пропонуємо поглянути на плоди цієї роботи на конкретному прикладі, як про це пишуть на підконтрольних УПЦ (МП) інформаційних ресурсах.

    УПЦ (МП) радіє, що у США певні політики не хочуть надавати допомогу Україні. Зокрема йдеться про конгресвумен Маржорі Тейлор Грін, про діяльність якої пишуть на «Raskolam.net» – інформаційному ресурсі, підконтрольному проросійському крилу УПЦ (МП). Це один з ресурсів того «медійного блоку» УПЦ МП, який накрила СБУ за «розпалювання ворожнечі і роботу на ФСБ».

    Отже, на інформаційному ресурсі УПЦ (МП) – Raskolam.net 18.04 пишуть, що «республіканці напряму пов’язали виділення допомоги Україні із невтручанням держави в справи Церкви». Далі автори тексту радісно розповідають про нібито «серйозний дзвіночок» для українських можновладців із самого Вашингтона. Мова йде не про всю республіканську партію, а всього лише про «місцеву божевільну» конгресвумен Тейлор-Грін, яка подала кілька «нездійсненних» правок-вимог до проекту рішення про виділення допомоги Україні.

    Хто взагалі така Маржорі Тейлор-Грін?

    Це політикиня, конгресвумен в США, відома ретрансляцією наративів російської пропаганди про Україну, а проросійські пропагандисти подають її слова як «дзвіночки з Вашингтона». Її колеги пропонували надати їй статус «спеціального посла Владіміра Путіна в Конгресі США».

    Днями конгресмен Джаред Московіц у соцмережі «Х» порівнював Тейлор-Грін із Люциусом з фантастичної історії про Гаррі Поттера. Як відомо, Люциус був на темному боці і служив Волдеморту під прикриттям. А кому служить ця дама?

    Так от, саме ця особа запропонувала не надавати новий пакет військової допомоги Україні, поки українці не виконають цілий ряд (не побоїмось цього слова) божевільних умов. Фактично ця особа, божевільністю правок, блокує надання військової допомоги США для України у відбитті російської агресії.

    Тейлор-Грін у своїх правках вимагає мобілізації в ЗСУ всіх конгресменів, які підтримують військову допомогу Україні. Вимагає «закриття біолабораторій», якими так лякала роспропаганда всіх на початку повномасштабного вторгнення. А за словами відомого класика, «чим гірше, тим краще», мабуть, для окремих осіб з керівництва УПЦ (МП), які так високо цінують думку цієї ідіотки, що ретранслює фейки російської пропаганди.

    Саме таким терміном охрещує цю даму американське ЗМІ «Fox News». Там прямо пишуть: «Маржорі Тейлор-Грін – ідіотка. Вона намагається розвалити Республіканську партію».

    Фейк про «Гоніння християн за віру»

    Серед вимог до України ця пані, Тейлор-Грін, написала: «Заборонити фінансування, поки в Україні не припиниться переслідування християн».

    На основі цього, у пропагандистському ресурсі «Raskolam.net», пов’язаному із лідером проросійського крила УПЦ (МП) митрополитом Антонієм (Паканичем), роблять радісні висновки. У дописі також похвалили роботу Роберта Амстердама за «серйозні плоди» американського лобіста, який працює за гроші російського громадянина і протодиякона УПЦ (МП) Вадіма Новінського, що перебуває за межами України з початку війни.

    Як висновок, проросійське лоббі в УПЦ (МП) ставить свої «шкурні інтереси» – адміністративний і канонічний звʼязок з РПЦ, вище за життєвоважливі інтереси України – отримання ресурсу для захисту від російської військової агресії. 

    Таким чином, всі ті хто підтримують такі дії керівництва УПЦ (МП) у такій діяльності – стають співучасниками у руйнуванні окупантами міст і сіл, сотень церков, вбивствах рашистами вірян і священників, в тому числі і УПЦ (МП) – бо Україна не має достатньої ресурсу для захисту, саме через такі дії.

    Вимога Держави до УПЦ (МП) була логічною і законною: розірвати канонічно-адміністративну залежність від релігійних центрів у країні агресорі, щоб мінімізувати російський вплив на громадян України. Саме про це говорив Президент України, про це йдеться у рішенні РНБО, про що і мав би бути урядовий законопроєкт 8371, запропонований до першого читання. Але завдяки проросійському крилу в УПЦ (МП), це розцінено в релігійному обʼєднанні як «гоніння за віру», що і призвело до нинішнього стану справ.  

    Дійова особа номер два – «професійні патріоти»

    Від початку повномасштабного військового вторгнення, УПЦ, керівництво якої так свято береже і приховує відносини з Мосовським Патріархатом, стала єдиною у своєму роді суспільною інституцією, що має видимі ознаки толерантного відношення до агресора. Відомо масу випадків співпраці окремих представників УПЦ (МП) із окупантами, яких прикривали від кримінальної відповідальності проросійсько налаштовані єрархи УПЦ (МП). Українська держава мала реагувати на ці виклики з безпекових міркувань, що і робилося в межах чинного законодавства. Правоохоронні органи з перших днів затримували осіб з середовища УПЦ (МП), але «професійні патріоти» побачили у цьому свій шанс отримання вигоди, та переконати суспільство у необхідності «вендети» і «публічної страти» над зрадниками з релігійного обʼєднання, що має звʼязки і залежності від релігійного центу у країні агресорі. До «професійних патріотів» можна віднести, як і єрархів конкуруючих юрисдикцій, так і опозиційні політичні сили. «Професійні патріоти» з числа релігійних діячів намагалися переконати, що вся УПЦ (МП), окрім моральної колективної відповідальності, має понести колективну юридичну відповідальність. Особливого розмаху цей рух набрав восени 2022 року, на фоні масових обшуків СБУ в УПЦ (МП), коли про це заговорив Президент України, коли цьому було присвячено ціле рішення РНБО, зокрема яким передбачалося в майбутньому створення урядом законопроєкту 8371. В цей час настала «золота доба» для «професійних патріотів» з числа опозиційних політичних сил.

    «Професійних патріотів» у цьому процесі обʼєднувала одна мета – отримання власної вигоди, але для цього вони радикалізувати настрої та підхід до цього питання. Політичні «професійні патріоти» вбачали у таких процесах можливість електоральної вигоди,  продемонструвати виборцям що лише вони вміють вирішувати складні питання у «релігійній сфері». «Професійні патріоти» з числа православних єрархів вбачали у цьому змогу «поживитися» тим, що можна цінного відірвати від УПЦ (МП). Окремі здорові рухи в середовищі УПЦ по відділенню від МП ігнорувалися у «професійних патріотів», які гордо заявляли: «З ким там вести діалог? Там всі зрадники!».

    «Професійні патріоти» знайшли підтримку у владних кабінетах, які стали інструментом для реалізації особистих амбіцій перших. «Професійні патріоти» переконали «Інструментів з владних кабінетів» у ініціюванні радикальних методів, що забезпечують поглинання «УПЦ МП». Після цього процес деінституціалізації вороже налаштованих до України мереж та окремих діячів УПЦ (МП) за конкретні злочини перетворився на міжюрисдикційний конфлікт. Для «професійних патріотів» їх «мета виправдовувала засоби», будь які засоби. Тому ми ставали свідками силових сценаріїв зʼясування стосунків між послідовниками православних юрисдикцій, особливо у суперечках – хто буде користуватися церковним майном.

    В свою чергу це частково дискредитувало боротьбу держави з впливом агресора на релігійне середовище і стало підставами для лобістів блокувати допомогу Україні у відбитті російської збройної агресії. 

    8371 – яблуко розбрату.

    «Професійних патріотів», які, на фоні сьогоднішнього голосування у Конгресі США, продовжують лобіювати ухвалення у другому читанні мертвонародженої редакції до другого читання 8371. Текст до другого читання, який відповідно до закону має бути оприлюдненим, так і не був опублікований на офіційному порталі Верховної Ради України, проте з цим текстом ознайомилася релігійна оглядачка Тетяна Деркач. З її критикою можна ознайомитися тут. 

    Якщо коротко, то редакція 8371 до другого читання, що скомпільована комітетом Гуманітарної там Інформаційної політики ВРУ («професійні патріоти») з фрагментів інших мертвих законодавчих ініціатив, нагадує тіло монстра Франкенштейна, якого не змогли оживити, а рештки, зшиті в одне тіло, розкладаються і отруюють все навколо.

    Задля виживання України як Держави, нам необхідно переглянути цей «законотворчий» процес з урахуванням реалій і повернути ситуацію у конструктивне русло, а «неожившого монстра Франкенштейна» поховати.

    Бенефеціар

    Єдиним вигодоздобувачем від нинішньої ситуації є країна агресор. Варто відзначити, що на початку цього процесу притягнення до відповідальності окремих представників УПЦ (МП) за діяльність на користь країни агресора, у російському сегменті інтернету, особами, що повʼязані із російськими спецслужбами, обговорювалися такі сценарії. Ними прогнозувалися ймовірні вигоди для росії, коли вдасться переконати консервативних республіканців у «гоніннях за віру» в Україні на тлі передвиборчої кампанії, що перетворить українське питання на інструмент маніпуляцій у внутрішньополітичних баталіях у США та призведе до блокування допомогти Україні від США. Для країни агресора, у плані послаблення оборонних можливостей України через блокування допомоги з США, діячі обох православних юрисдикцій були «корисними ідіотами».

    Висновки

    В сухому залишку маємо дві православні юрисдикції, які зʼясовують свої стосунки за рахунок життя і благополуччя українців. Для представників православних юрисдикцій «мета виправдовує засоби». Єрархи поставили власні інтереси у цій боротьбі вище над інтересами всього суспільства. Це відбувається під обстрілами, в прямому розумінні цього слова, йдучи по трупах військових і цивільних жертв російської агресії, єрархи переслідують свої цілі, жертвуючи тим, що буде корисно всій Україні. Одні створюють підстави, інші сприяють агресору блокувати допомогу від США, яка може захищати українців у цій війні.

    Коли експерти, військові, Президент України одноголосно говорять про те, що без допомоги США Україна може не вистояти, в УПЦ (МП) думають, як би зберегти те, що є недоторканим – свій звʼязок із РПЦ, а єрархи ПЦУ думають про «колективну заборону» свого конкурента, щоб легше було «ділити і приєднувати». Опозиція в той час ловить електоральну вигоду.

    Особливо цинічним зараз є прагнення релігійних діячів отримати від держави виняткові права для себе і уникнути мобілізації, що передбачено новим законом про мобілізацію, де немає ніяких особливих поблажок священникам. Можливо, хоч під час смертельної небезпеки вони зрозуміють наслідки своїх дій, і повернуться до реального життя.

    Що ж, ми є заручниками зʼясування стосунків двох православних юрисдикцій, дій «професійних патріотів» з опозиційних політичних сил і «корисних ідіотів», і з цього отримує вигоду країна агресор. А постраждалим є український народ, який боронить суверенітет Української Держави.

    Редакція Духовного Фронту України

    Найсвіжіше

    Популярне