Народна мудрість свідчить: «на злодію шапка горить». Так сталось в черговий раз із Російською православною Церквою в Україні. Як тільки 18 лютого був внесений на розгляд законопроєкт №5101, що має на меті ліквідацію релігійних організацій, що підривають суверенітет України, в РПЦвУ роздались крики про їхнє «гоніння», тиск з боку влади, переслідування і посягання на «свободу совісті».
Речник Московської церкви в Україні протоєрей Микола Данилевич заявив, що їхня структура може вивести на антидержавні мітинги до 20 мільйонів вірян, як це було в Чорногорії. Інший експерт РПЦвУ назвав такий законопроект «небезпечним», а зміст закону «маніпулятивним».
У самому ж законі жодним чином не згадується конкретні релігійні організації. Не йде мова навіть про центри, звідки керуються такі релігійні організації. Проєкт закону спрямований на встановлення заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора, а також на застосування до релігійних організацій, громадських об’єднань та політичних партій, винних у порушенні цих заборон, в якості санкцій – заборона їх діяльності в судовому порядку. І все. Досить чітке формулювання. Проте чому в РПЦвУ роздаються такі обурення? Хіба вони не «Українська церква»? Хіба вони не мають разом із Українським урядом і українським народом дбати про збереження Української незалежності, суверенітету? Особливо зараз у час війни із російським агресором. Але цього на жаль, в черговий раз, не сталось.
У РПЦвУ, ймовірно, добре знають про свої гріхи. Мова йде про сприяння агресору й поширення пропаганди про «громадянську війну», створення «казачих патрулів» і так далі. У законопроєкті саме про це і йде мова. Ось деякі з пунктів законопроекту.
«2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров’я, свободу і гідність особи»;
Неодноразово в РПЦвУ звучали заклики до порушення карантинних вимог. Наприклад сумнозвісний владика Павло (Лебідь) закликав під час карантину «приходити в храм і обніматись». Після того, як сам захворів на коронавірус, Павло (Лебідь) так і не вибачився у своєму тупому геройстві.
«3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо)»;
Тут мова також йде про порушення карантинних вимог, особливо у Києво-Печерській та Почаївській лаврі. Як відомо, від коронавірусу зліг весь хор Почаївської лаври.
«4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов’язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій»;
Щодо посягання на майно, то можна сказати про перешкоджання вірянам, які покинули РПЦвУ і перейшли в ПЦУ молитись у своєму храмі. Неодноразово таке траплялось. Наприклад, в селі Ділове на Закарпатті громада ще у 2019 році більшістю перейшла до ПЦУ, але не могла отримати понад рік доступу до свого храму. На вірян ПЦУ здійснювали тиск, підпалювали їхні оселі та гаражі. Врешті решт, на початку 2021 року це питання після штовханини із поліцією, багатьох судів, вирішилось.
«5) у разі встановлення судом фактів вчинення релігійною організацією дій, спрямованих на: ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році. Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України за адміністративним позовом органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора».
Щодо прямого посягання на конституційний лад в Україні, чи підриву суверенітету України, то можна таким вважати задоволення релігійних потреб російського агресора. Неодноразово вище керівництво (єпископи) цієї церкви сприяли окупаційній російській владі в Криму та терористам так званої «Л/ДНР» в ОРДЛО.
Буквально нещодавно ми писали, що у Криму священник так званої «УПЦ МП» благословив військових ЗС РФ на «захист батьківщини». Крім того єпископ «УПЦ МП» Калінік освятив хоругву для ракетного корабля РФ «Грайворон» в Севастополі. Про ці всі злочини звітував офіційний сайт РПЦвУ в Криму. Священники московського патріархату і в тому числі РПЦвУ продовжують надавати всебічну підтримку російським окупаційним силам в Криму, освячуючи бойову техніку і відпрацьовуючи оптимальну схему служіння священників на бойових позиціях росіян, а також на військових навчаннях “Кавказ 2020”.
Глава РПЦ заперечив агресію РФ проти України і виступив на засіданні Міноборони РФ. Попри таку антиукраїнську позицію патріарха РПЦ Кіріла, очільник РПЦвУ митрополит Онуфрій (Березовський) продовжує його згадувати як «Господина нашего святейшего патріарха Московськаго Кирилла» і не висуває йому ніяких претензій. Чи можна це трактувати, як підрив Українського суверенітету вирішить суд, якщо приймуть новий закон. Проте Онуфрій не бачить нічого поганого в такому ставленні Кіріла до України, бо і сам закликав не вважати ворогами терористів із так званих «Л/ДНР», а його єпископи освячували пам’ятники «ополченцам». Наш інформаційний ресурс вже задавав риторичне питання: чи може Онуфрій (Березовський) зватись православним, коли його єпископи благословляють бойовиків?
Щодо «заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році», то тут потрібно згадати загальну риторику РПЦвУ про «братовбивче протистояння» без жодних гадок Російської сторони, як агресора. Наприклад намісник Святогірської лаври взагалі вважає, що війну почала Україна. В Україні РПЦвУ розповідає про миротворчість й прощення окупантів і про тиск збоку української влади.
Згадано і про ГО: «Утворення і діяльність громадських об’єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, … забороняються».
Як відомо, різного роду «козачі» організації щедро підтримувались в РПЦвУ. У липні 2020 року у Мелітополі вибухнув скандал: місцевий козачий осередок (Мелітопольський курень КВЗН) оголосив про відкриття своєї приймальні та організацію спільної з правоохоронними органами діяльності з «охорони громадського порядку». Загальновідомо, яку участь брали «козаки» у російсько-українській війні на Сході України і в Криму.
Що кажуть в РПЦвУ?
Всі ці вищенаведені порушення РПЦвУ, в комплексі розглядається, як підривною діяльністю з повалення Української незалежності. І по кожному пункту нового законопроекту дійсно можна судити РПЦвУ. Саме тому, рупори РПЦвУ такі як «СПЖ» вже б’ють на сполох. «законопроект № 5101 може привести до того, що вся Українська Православна Церква (РПЦвУ, – ред.) перетвориться в один великий з’їзд «ліквідованих» громад… Мета законопроекту, яка не приховується його ініціаторами – ліквідація УПЦ (РПЦвУ, – ред.) . Звичайно, УПЦ (РПЦвУ, – ред.) не пойменовані в законопроекті, але ніхто не сумнівається, що як і в законопроекті про перейменування мова йде саме про УПЦ (РПЦвУ, – ред.)», – йдеться на проросійському ресурсі.
Експерти РПЦвУ вважають, що причиною внесення цього законопроекту до Верховної Ради є зміна внутрішньої і зокрема церковної політики нинішньої української влади на 180 градусів. «Якщо рік тому В. Зеленський показово дистанціювався від втручання в церковні справи, то сьогодні він вивів підтримку ПЦУ на якісно новий рівень», – констатують вони, згадуючи поїздки Зеленського на Фанар і запрошення Вселенського патріарха на 30-ту річницю Незалежності України.
Крім того, проросійський медіаресурс РПЦвУ назвав російсько-українську війну конфліктом на Донбасі і жодним чином не згадав РФ. Ось цитата: «порошенківський законопроект очевидно покликаний примусити релігійні організації до «патріотичної» риторики, яка властива тільки одній стороні донбаського конфлікту. Ми ж знаємо, що в Україні тільки УПЦ (РПЦвУ, – ред.) є поза політикою, тільки УПЦ (РПЦвУ, – ред.) досі вважає своєю паствою віруючих по обидва боки розмежування. Тому, давайте не будемо лицемірити – законопроект спрямований саме проти УПЦ (РПЦвУ, – ред.) і саме через її миротворчої християнської позиції». Тобто всі вищеперераховані нами факти сепаратизму й підриву суверенітету України на ресурсі РПЦвУ спокійно назвали «миротворчою християнською позицією».
У московському патріархаті розповіли і про тиск на суддів, згадавши сумнозвісний «вовчий суд» ОАСК, який приймав ряд скандальних антиукраїнських рішень. «Яким чином влада може чинити тиск на суд нам продемонстрували зовсім недавно. Так, В. Зеленський оголосив про скорочення повноважень Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) який призупинив дію закону «про перейменування»… Тому, якщо буде дана відмашка «заборонити» діяльність УПЦ (РПЦвУ, – ред.), суд цілком може прийняти відповідне рішення», – підкреслюють російські експерти.
В основному в РПЦвУ готуються до масових антиурядових протестів і вже навіть провели зїзд «гонимих». Ті хто «внє політікі» почали вичитувати нові законопроекти, критикувати їх і навіть інтерпретувати так, як їм це вигідно. Досвід такої «позаполітичної» діяльності вже відпрацьований у Чорногорії. Та і в Україні вже неодноразово РПЦвУ показувала за кого вона в політичному плані, якби не намагалась вона присягатись у аполітичності. Присутність російського громадянина і проросійського політика Вадіма Новинського (який створим міжфракційне об’єднання “за міжконфесійний мир”) біля Онуфрія за ледь не кожним богослужінням говорить про певні політичні уподобання цієї церкви. А освячення Онуфрієм елітної школи екс-регіонала Ківалова тільки підтверджує це. І це лише маленькі факти із сотні епізодів підтримки РПЦвУ проросійських політиків. Тому в РПЦвУ будуть пробувати реалізувати “Чорногорський сценарій” в Україні з метою хаотизації суспільства. Вище керівництво РПЦвУ буде підключати всі свої зв’язки, в тому числі і політичні, для недопущення прийняття законопроєкту №5101, який би мав ліквідовувати релігійні організації, що діють проти суверенітету України, адже під ліквідацію попаде і Московський патріархат і там це прекрасно розуміють.
