Офіцер армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін в інтерв’ю Радіо НВ розповів, чому Росія воює жахливо, а українські захисники діють максимально грамотно; як створювався міф про «велич російської армії» та коли Україна потрапить до НАТО.
— Ви брали участь у воєнних конфліктах. Як можете оцінити перебіг війни Росії проти України?
— Російська армія огидно воює, жахливо просто. Я розумію, що це може звучати як знецінювання заслуг та хоробрості українських захисників. Вони, безперечно, герої. Але складно не звернути увагу на те, як воює російська армія. Неможливо вигадати і спробувати приписати їм якісь успіхи, яких немає.
Україна діє максимально грамотно, наскільки можливо у такій ситуації.
По-перше, зберегла більшість своєї авіації. Ще 23 [лютого] вона перекинула більшу частину своєї авіації на захід України та максимально роззосередила [сили]. Це було зроблено дуже грамотно. А де знаходиться ця авіація, як вона зосереджена, звичайно, ніхто не знає і ніхто про це не скаже. І це найголовніше. Розвідка Росії працює жахливо.
Немає сенсу бодатися лоб у лоб, намагатися проти сотні російських танків виставити сотню українських: через те, що росіян більше, у них більше авіації, ракет, то переможуть вони, швидше за все, у такому випадку. Тому командування впустило всередину сили, вони розтягнулися на величезних магістралях, і українські сили з великим успіхом почали громити тили, логістику, дороги, якими вони розтяглися.
Лише офіційно задокументовано втрати понад 1500 одиниць техніки росіянами. Ми розуміємо, що справжня цифра значно більша — дві, три, чотири тисячі. Це величезні втрати.
Якщо тільки підтверджено, що знищено 1500 одиниць техніки, то дивимося: танк — це три члени екіпажу, якась машина — це два, три, п’ять членів екіпажу. Ми просто множимо і бачимо, що втрати росіян справді [складають] багато тисяч. Я впевнений, що цифри, які озвучує генштаб України та американці, дійсні – втрати росіян вище 10 тисяч. Допускаю цифру в 13−14 тисяч і те, що справжні втрати можуть бути ще більшими.
— Звідки взявся міф про «велику російську армію»?
— Міф такий був. Усі військові кампанії, які розпочинала Росія, так чи інакше, хай із великими втратами, але вона їх закінчувала. Це чеченські кампанії, агресія у Грузії, у Сирії. Не можна сказати, що все гладко відбувалося в Росії, але бойові дії – це коли ми виконуємо поставлені цілі. Росія змогла досягти цілей, які були поставлені, наприклад, у Сирії.
Розвідка Британії вже заявила, що вже цілий тиждень і у них немає жодних успіхів. Чому важливо звертати увагу на те, що говорить розвідка Англії чи США? Чому ми маємо довіряти цим цифрам? З однієї простої причини: ці структури, на відміну від РФ, дуже цінують свою репутацію, їм у жодному разі не можна прикрасити чи дати неправдиву інформацію.
Росія дуже пишалася своєю потужністю. Звісно, що це ділили на два. Але навіть коли ділили на два, розуміли, що не буває диму без вогню. РФ робила заяви про маневри, великі навчання, постачання, переозброєння, нові літаки. Зрозуміло, що корупція і ділимо на два, але щось відбувається. Як виявилося, дуже переоцінили. Я не вважаю це проблемою: краще переоцінити, ніж недооцінити.
— Чого не вистачає Україні для вступу до НАТО?
— Цікаве питання, але на даному етапі воно нерелевантне, бо йде повномасштабна війна і НАТО боїться прямого зіткнення з Росією, що може призвести до ядерного конфлікту. Рівень ризику дуже добре оцінюється. Це по-перше.
По-друге, уважні спостерігачі за війною звернули увагу, що заклики та постачання серйозного озброєння у великій кількості почалося приблизно на третій день повномасштабної війни. НАТО, Захід, США спостерігали, як поводиться Україна: чи це буде афганський сценарій і все посипиться, Зеленський втече і так далі, або Україна стійко битиметься і дасть по зубам російським військам. Сталося друге.
Якщо ми подивимося на історію ХХ століття, США завжди допомагає лише тим, хто бореться. Прагматичний підхід: навіщо вкладатись у лузерів. Саме тому Афганістан був так швидко кинутий, коли все почало розсипатися.
