Єпископ РПЦвУ Сильвестр, ректор Київської духовної академії і семінарії Моспатріархату взявся критикувати Вселенський Патріархат. Він впевнений, що Вселенський Патріархат керується тими правилами, які були прийняті ще за часів коли Константинополь, був могутньою столицею православної імперії, а зараз вона зникла, тому користуватись цими канонами, на думку єрарха РПЦвУ – недоречно.
«Ми є свідками, і на жаль, напевно учасниками, тих процесів, які почала Константинопольська кафедра…. (вона) розглядає себе як та, що має не просто статус, але особливі привілеї і повноваження у Вселенському Православ’ї. Зараз, в 21-столітті, на жаль, Константинопольська кафедра починає все більше і більше поводитися агресивно стосовно відстоювання і розвитку цих своїх нібито повноважень і привілеїв», – говорить єрарх РПЦвУ у інтерв’ю каналу Медведчука «Перший незалежний».
«…важливо розуміти, що Константинополь отримав права, використовуючи свій політичний і державний статус. Знову ж таки, варто звернутися до 28-го правила і подивитися на історичний контекст самого правила. У самому правилі прописано: Константинополь як град Сенату і імператора. Тобто статус столиці дозволив прийняти правило про якесь особливе положення Константинополя. Але ми ж усі знаємо, що столиці Візантії, як і самої Візантії, давно не існує. Відповідно привілеї, які давалися столичній кафедрі, вони втрачені за фактом втрати самої столиці», – підкреслив Сильвестр (Стойчев).
З такими висловами єпископа РПЦвУ можна порівняти із чоловіком який «рубає гілку на якій сам сидить». Чому? Тому, що сама ж Російська православна церква отримала патріарший статус в той час, коли Константинополя, як столиці православної імперії не існувало. Константинополь впав у 1453 році, від натиску Оманської імперії.
Якби це говорив, речник РПЦвУ, чи якийсь рядовий єпископ цієї церкви, це можна було б списати на неосвіченість, а коли це каже ректор духовної академії та той, хто представляє академічну освіту в цілій РПЦ в Україні то стає дуже сумно за рівень богослів’я в цій Церкві.
141 рік РПЦ була в розколі із світовим православ’ям, аж поки в 1589 році патріарх Константинопольський не нормалізував ситуації, піднявши РПЦ до патріаршого достоїнства, при чому томос про автокефалію РПЦ так і не отримувала.
Таким чином, якщо взяти до уваги думку єпископа РПЦвУ Сільвестра, то піднесення до патріаршої гідності і нормалізація ситуації із РПЦ (яка була в розколі 141 рік) також не є дійсним, бо звершене з урахуванням правил, які після падіння Константинополя, нібито недійсні.
Але це не так. Хоча РПЦ і РПЦвУ завдячує своєму існуванню Вселенському патріархату, у випадку із наданням Томосу ПЦУ вони вирішили критикувати Вселенського патріарха, так ніби він вчинив не за тими ж канонами, згідно з якими він діяв і поводився у минулому із ними самими – Московським патріархатом.
Якби не діяння Вселенського патріарха, невідомо чим би закінчилась історія із РПЦ і її розколом від Вселенського патріархату, а якщо дії вчинені Вселенським патріархом Єремією ІІ Траносом вважати за недійсні, то і сама РПЦ має сумнівний канонічний статус, про що і мається на увазі під порівнянням із чоловіка, який рубає гілку на якій сидить.
Це підтвердив і Вселенський патріарх у цьогорічному інтерв’ю.
Вселенський патріарх Варфоломій зауважив, що в «українському питанні Константинопольська Православна Церква зробила те саме, що і в інших випадках надання автокефалії.
«Ми слідували традиції православ’я, встановленій багатовіковою церковною практикою. Я пам’ятаю, що Константинополь вже надав автокефалію ще дев’яти помісним Церквам до випадку з Україною. Сьогодні, звичайно, деякі в корисливих цілях заперечують цей очевидний факт. Але ті, хто ставить під сумнів права та обов’язки вселенського патріархату, по суті ставлять під сумнів саме їх існування та ідентичність, саму структуру православ’я», – підкреслив святійший владика, натякаючи на Російську православну церкву.
«Вселенський Патріархат, як перший Престол Православ’я, маючи концентрований досвід століть, вірний канонічній традиції Православної Церкви, завжди боровся, в рамках своїх обов’язків, для збереження всеправославної єдності. Характерно, що всі нові помісні Церкви до моменту отримання автокефалії були частиною духовної та канонічної юрисдикції Константинопольської Церкви. Проте, зіткнувшись із збереженням єдності єдиної Православної Церкви та реалізацією історичних умов та потреб кожної епохи, Вселенський патріархат подбав про канонічну поступку статусу самоврядування, щоб ці помісні Церкви могли самостійно регулювати свої справи, але нерозривно були пов’язані з їхньою Церквою-Константинополем. Це трапилось і у випадку з Україною. Якби Москва виявила волю до співпраці, усвідомлюючи виникаючі історичні, соціальні та церковні умови, справа була б вирішена багато років тому. Протягом трьох десятиліть Москва демонстративно сліпа щодо трагічної церковної ситуації в цій країні. Це по суті завадило знайти рішення, щоб Київська митрополія, яку Російська церква викрала у Константинопольської церкви – скориставшись історичними обставинами та ситуаціями, – уникнула контролю Москви», – сказав патріарх Варфоломій.
«Тому надання Вселенським патріархатом автокефального статусу Церкві України було не лише еклезіологічно та канонічно правильним, а і єдиним реалістичним розв’язання проблеми. І, звичайно, це не буде, як кажуть деякі, служити політичній доцільності чи навіть геополітичним інтересам. Це був акт відповідальності Матері-Церкви перед мільйонами наших православних братів, які опинились, поза церквою», – підсумував Вселенський патріарх.
Нагадаємо, раніше Вселенський патріарх прийняв львівських паломників та запевнив, що відвідає Україну цього літа. Також він зазначив, що лише визнання української Автокефалії допомагає загальноправославній єдності. Водночас він пояснив, що метою нападів на автокефалію ПЦУ було забрати повноваження у Вселенського патріарха. У 2016 році патріарх Варфоломій дав РПЦ 4 роки, щоб розв’язувати питання України. У РПЦ в Україні бояться візиту патріарха Варфоломія як вогню, бо будуть нові переходи до ПЦУ.
15 червня відбулись демонстрації під ВРУ за участі вірян Моспатріархату. Ті протестували проти візиту Вселенського патріарха в Україну.
