Ситуація щодо оренди та припинення договору користування Свято-Миколаївським собором, який є пам’яткою архітектури національного значення, набрала неабиякого розголосу останніми днями.
Через ризик силового протистояння до Кременця приїхали й правоохоронці з Тернополя. Представники Української православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом) категорично відмовилися залишати храм, хоч договір оренди їм наразі не продовжили. Відтак, ситуацію розглядатимуть у суді.
У понеділок, 13 лютого, у Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику (ДІАЗ) зібрали засідання комісії для передачі майна, яким користувалася релігійна громада, у зв’язку з закінченням терміну безоплатного користування, повідомляє “Терміново”.
На засідання комісії приїхав начальник Тернопільського ГУ Нацполіції Олександр Богомол.
“Зі мною приїхали також працівники поліції з Тернополя, вони забезпечуватимуть громадський порядок”, – зазначив Олександр Богомол.
Представники парафії УПЦ (МП) наголосили, що мають бажання продовжити договір оренди та хочуть запросити експерта, який визначив би вартість. Погоджуються, що майно у державній власності. Але кажуть, що користуються храмом безперервно з 1832 року і залишати його не збираються. Окрім цього, звернулися у Міністерство культури зі скаргою на, нібито, незаконні дії ДІАЗу.
Представники комісії мали намір відвідати Миколаївський собор з метою огляду майна. Проте настоятель пояснив, що в цей момент відбувалася служба, а комісія своєю роботою завадила б богослужінню. Тому того дня до храму так і не потрапили.
Парафіяни ж Миколаївського собору зізнаються, що побоювалися силового захоплення храму, тому й зібралися там на момент засідання комісії.
“Ми забезпечуємо громадський порядок. Ніхто силою парафіян чи священників з храму виводити не буде, – запевнив Олександр Богомол. – Проте мусимо вирішити ситуацію у межах закону”.
Проте представники парафії, які також входять до складу комісії, акт передачі підписувати відмовилися. Пояснення з цього приводу надав заступник ДІАЗу Ігор Деревінський.
“Ми є балансоутримувачі цього майна, уповноважені від Міністерства культури здійснювати нагляд за ним. У рамках діючого законодавства у зв’язку з закінченням терміну оренди, ви зобов’язані його залишити і передати власнику. Якщо ви відмовляєтеся, ми це фіксуємо і вживаємо подальших заходів в межах закону”, – зазначив Деревінський.
Офіційних коментарів щодо ситуації у Кременці на сторінках та сайті УПЦ (МП) наразі немає. Проте обурливих висловлювань чимало під відео з засідання комісії. Та остаточну оцінку як діям Кременецько-Почаївського ДІАЗу, так і представників парафії дасть суд.
Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник повідомив настоятеля Свято-Миколаївської громади УПЦ (МП) міста Кременець про відмову продовжувати договір користування Свято-Миколаївським собором, який є пам’яткою архітектури національного значення. У постанові вказано про вимогу покинути культові приміщення до 13 лютого 2023 року. Також повідомляється, що на території Свято-Миколаївського собору розміщено Кременецьке регентське училище.
Згідно з даними офіційного сайту Кременецько-Почаївського ДІАЗу, громада УПЦ МП використовувала приміщення собору на безоплатній основі. За цей час споруда неодноразово ставала об’єктом критики через «варварські» методи реставрації, які використовували представники УПЦ московського патріархату. Так, замість автентичного купола ренесансно-барокового стилю на колишній костел встановили характерний для московського стилю у формі «цибулини».
Миколаївський собор і чернечий корпус є ансамблем колишнього францисканського монастиря з костелом і дзвіницею, спорудження яких у Кременці тривало протягом ХVII-XVIII ст.
