Сердечно привітавши зі святом Покрови Богородиці, Предстоятель ПЦУ Епіфаній звернувся до громади кафедрального собору міста Рівного та всіх присутніх на богослужінні.
Він побажав радості престольного свята та вітав усіх українців із державним святом – Днем захисників і захисниць України,повідомляє сайт ПЦУ.
Сьогодні ми знову урочисто і радісно прославляємо Богородицю, вшановуючи не лише давню історичну подію Її чудесного явлення у Царгороді, коли Вона у відповідь на гарячі молитви захистила місто від ворогів. Вшанування Покрова Божої Матері – це свято, яке прославляє всю материнську любов, всі чудеса, всі діла милосердя та турботу, які Пречиста Діва явила і продовжує виявляти до тих, хто звертається до Неї. Бо саме ці чесноти та благі діяння символізує собою Покров Богородиці.
Нещодавно, дорогі брати і сестри, ми вшановували апостола і євангелиста Іоана Богослова у день його пам’яті. З Писання ми знаємо, що віддаючи Своє життя на хресті, Спаситель саме цьому улюбленому учню доручив Свою Пречисту Матір. Але також і апостола Господь усиновив Діві Марії, сказавши: «Жоно! Це – син Твій» (Ін. 19:26). За церковним тлумаченням євангельського тексту ця подія означала не лише те, що до кінця земного життя Богородиці апостол Іоан опікувався Нею, як власною Матір’ю. Але це також означало, що Господь усиновив Своїй Матері всіх віруючих в Нього, всіх, хто любить Його і слідує за Ним згідно з настановою Євангелія.
Підтвердження такої думки ми бачимо не лише у міркуваннях тлумачів, але найперше – у незліченних знаменнях і чудесах, які Діва Марія явила віддавна за благодаттю, даною Їй від Бога, та продовжує являти. Всі ми знаємо настанову Писання: «Моліться один за одного, щоб вам зцілитися, бо багато може щира молитва праведного» (Як. 5:16). Тож якщо всякого праведника молитва має силу і Господь чує її та виконує на благо, згідно з власною обітницею, то тим більше велику силу має молитва та заступництво Пресвятої Богородиці – Матері для всіх вірних.
Бо Вона є першою зі святих, найближчою до Сина Божого, як Його Пречиста Матір. Її звеличив Господь більше, ніж було звеличено та прославлено старозавітній Ковчег завіту. Адже якщо цей ковчег, куди покладені були скрижалі завіту, манна і розквітлий жезл Аарона, був найсвятішим, і все, що до нього доторкалося – освячувалося, то яка невимовна, у порівнянні з ковчегом, слава і благословення перебувають на Діві, Котра вмістила не скрижалі, манну і жезл, а Самого Сина Божого!
Пречиста Діва є Ковчег нерукотворний, Скинія вічна, Ліствиця від землі до небес, Якою зійшов Сам Бог, пророцтво про що бачив патріарх Яків у видінні. Всевишній вшанував Її, обравши Матір’ю для Сина Свого, покликавши через архангела Гавриїла стати служительницею спасіння людства. Тому і ми, коли вшановуємо і прославляємо Богородицю, чинимо правильно та богоугодно.
Не замість Бога ми звертаємося до Неї, але через Неї благаємо Творця, знаючи, що Її материнські молитви, за словом Писання, мають велику силу. Те, що це справді так, підтверджує нам і біблійна історія, бо ми знаємо, що перше чудо Спаситель звершив саме за заступництвом і проханням Своєї Матері, перетворивши під час шлюбу в Кані Галілейській воду на вино.
Також підтвердженням для нас є численні чудеса та знамення, які Богородиця явила і продовжує являти через Її ікони. Ніхто не може перелічити всіх чудотворних образів Пречистої Діви, через які Вона являє Свою милість і заступництво для тих, хто молить Її та з вірою надіється на Бога. Але серед усіх цих ікон для нашого народу є одна, яка має особливе значення.
Ця ікона – образ Богородиці-Молитвенниці, знаменита Оранта у Софійському соборі, закладеному святим нашим князем рівноапостольним Володимиром Хрестителем, будівництво якого довершив син його, благовірний князь Ярослав Мудрий. Цей образ іменується також Нерушимою Стіною. І у символіці своїй він перегукується з тим видінням Богоматері, Яка у царгородському Влахернському храмі явила Себе у славі, як молитовниця і захисниця. Бо як там Пречиста Діва молилася за захист міста від ворогів, так і тут, у нашому кафедральному соборі, в духовному серці України-Руси, Пресвята Богородиця височіє над вівтарем, молитовно підносячи руки Свої. Навколо цього образу вміщені слова благословення місту, взяті з 45-го Псалма: «Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому зранку» (Пс. 45:6).
Скільки історичних потрясінь пережив наш народ за тисячоліття християнської державності, за тисячоліття, протягом якого стоїть собор Святої Софії в Києві, стоїть Оранта – Нерушима Стіна! Набіги ворожих орд, руйнування та відновлення нашої столиці, піднесення і падіння в житті держави, суспільства, Церкви. Від нашестя половецьких і монгольських орд – до нашестя більшовиків та нацистів у ХХ столітті й нинішнього злочинного нападу російської імперії зла, яка рвалася до серця України, щоби вирвати його і стиснути в своїх закривавлених руках. Але нерушимо в молитві стоїть Оранта, осіняє і благословляє український народ на боротьбу і відновлення.
Перед Її образом ми молилися і як Церква ухвалювали соборні рішення щодо єднання і розбудови на засадах однодумності та автокефалії. Ми остаточно відкинули ярмо «русского міра» і п’ять років тому під благословенням і покровом Богородиці-Оранти ми утвердилися, як єдина помісна Православна Церква України. Цього року ми під покровом і благословенням Пречистої Діви, нашої Нерушимої Стіни, провели Помісний Собор, ствердивши підсумки праці, ухваливши важливі рішення щодо церковного життя. Серед цих рішень – долучення нашої Церкви до календарної традиції більшості помісних Православних Церков. Тому і свято Покрова ми нині відзначаємо саме тоді, коли воно історично було зафіксоване – у перший день місяця жовтня.
І ми віримо, що як заступництво Богородиці допомагало нам у минулому – так допоможе Вона і у майбутньому, благословить наш народ перемогою у боротьбі за правду і свободу, віджене від нас орду чужинців. Віримо, що Пречиста Матір Божа молиться за нас, бо мільйони голосів у молитві звертаються до Неї вдень і вночі: «Покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором!»
Серед численних іменувань, які вживає Церква щодо Богородиці, є й таке, добре відоме нам – Непереможна Воєвода, або слов’янською мовою – Взбранна Воєвода. Як у давній час звитяжний герой йшов попереду війська, своїм прикладом надихаючи інших на боротьбу з ворогом, так Діва Пречиста войовничо закликає нас боротися зі злом. Закликає, йдучи попереду нас, показуючи приклад подолання ворогів невидимих і видимих. Захищаючи нас Своїм Покровом. Стоячи в обороні вірних, як Стіна Нерушима і Оранта-Молитовниця. Тому ми нині, в день свята, з особливим розчуленням серця покладаємо на Неї, Непереможну Воєводу, нашу надію і просимо захисту для України, для наших мужніх воїнів – новітніх героїв, просимо перемоги над злом і справедливого миру.
І нехай за молитовним заступництвом Пречистої Діви Її Син, а наш Спаситель, звершить все на благо! Господу нашому Ісусу Христу і Його Пречистій Матері слава на віки віків! Амінь.
