Неділя, 2 Жовтня, 2022
Бiльше

    Заберіть совєтського солдата з європейського кордону!

    На Закарпатті інтелігенція, депутати та громадськість вимагають демонтувати найбільший совєтський пам’ятник із кордону з ЄС.

    Мова йде про монумент, що має офіційну назву “Пам’ятник совєтським воїнам Україна — визволителям”. Він стоїть на околиці Ужгорода на самісінькому кордоні зі Словаччиною. На вершині пагорба на плитах гігантський 11-метровий совєтський солдат зі зброєю і прапором в руках застиг у рішучому жесті на кордоні західного і совєтського світів. Поряд на плиті надпис: “Тут були завершені бої совєтських військ за визволення Української ССР від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни”, пише Укрінформ.

    Саме таким був світ тоді, коли у 1970-му році тут ставили цей монумент до чергового ювілейного Дня перемоги: цей пагорб тоді був кордоном Української совєтської соціалістичної республіки та Чехословаччини, і совєтський воїн грізно дивився на захід, показуючи всім, хто зрідка перетинав той кордон, що боронитиме свою совєтську батьківщину в разі чого.

    Але сьогодні навколо – інший світ. І цей пагорб нині — кордон України, яка стікає кров’ю у війні з Росією – спадкоємицею СССР, та Словаччини – країни ЄС, що допомагає Україні боротися з ворогом. Відтак, уже пів року йдуть розмови про те, що цьому солдату місце зовсім не тут, на кордоні, а десь, скажімо, в Музеї тоталітаризму.

    Утім, демонтувати його не поспішають. Обласна влада киває на ужгородську міську, мовляв, чиє майно — той нехай і займається питанням. Міська влада Ужгорода зі свого боку киває на обласну та Київ: пам’ятник, мовляв, обласного значення та має охоронний номер у реєстрі Мінкульту, на балансі міста не перебуває, тож це не до нас.

    Тим часом терпець громадськості увірвався: інтелігенція та обласні депутати збирають підписи під відкритим листом і вимагають демонтувати озброєного совєтського солдата з європейського кордону.

    Питання з демонтажем має великий суспільний запит

    Днями цей лист опублікувала громадська організація “Декомунізація. Україна”. Її лідер Вадим Поздняков розповів, що наразі збір підписів за демонтаж совєтського солдата триває і питання це таки дотиснуть — попри відписки місцевої та обласної влади.

    “Наразі це найбільший совєтський пам’ятник на території найзахіднішої області України, можливо, навіть найбільший совєтський пам’ятник серед західних регіонів України. Ця 11-метрова фігура російського воїна у совєтській військовій уніформі на кордоні з країною ЄС наразі є спотворенням реальності й історичної правди, а крім цього монумент узагалі не відповідає сучасним настроям українців. Ну, і це також удар по іміджеві регіону в тому сенсі, що тисячі людей бачать цей пам’ятник щоразу при перетині кордону, а ще зважаючи на те, що це кордон із ЄС, країною-партнером Словаччиною, це щонайменше виглядає як знак неповаги до миру і дружби між народами в Європі”, – каже Поздняков.

    З його слів, уперше питання демонтажу цього пам’ятника підняли у травні, але всі розмови завершилися відписками місцевої влади — наче усі й не проти, утім, ніхто за демонтаж не береться.

    “Згодом питання цього монумента підняли на сесії Закарпатської облради, також були звернення до Мінкульту, і за нашою інформацією, є попередня згода на демонтаж, проте має пройти та бути дотримана процедура, адже цей пам’ятник є в реєстрі нерухомих пам’яток України і має охоронний номер 070002-Н. Саме тому ми зараз збираємо підписи і надаємо питанню широкого розголосу, аби цю процедуру прискорити, адже кивати в бік один одного місцева влада може дуже довго. Хоча в інших регіонах подібні пам’ятники демонтовувалися просто виявом політичної волі місцевої влади”, – наголошує Поздняков.

    Як говорить Вадим Поздняков, скоріш за все, цей монумент таки приберуть — щойно Мінкульт дасть дозвіл після розгляду питання. Адже запит суспільства саме такий, і проігнорувати його влада — ні місцева, ні центральна – просто не зможе, наголошує громадський активіст.

    Монумент “Україна – визволителям” – це не майно Ужгорода

    Укрінформ звернувся з питанням до міської влади Ужгорода та обласної влади Закарпаття — чий же таки монумент і хто займатиметься чи не займатиметься його демонтажем?

    На наше питання в Ужгородській міськраді вкотре повторили те, що заявляли й раніше: попри те, що монумент на околиці Ужгорода (формально це кінець вулиці Собранецької, що веде до КПП на словацькому кордоні), він не перебуває на балансі Ужгородської міської ради.

    “Пам’ятник “Україна – визволителям” є пам’яткою монументального значення і занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, – пояснили Укрінформу в міськраді Ужгорода.

    Відтак, мовляв, є офіційний лист на Закарпатську ОВА, в якому Ужгородська міська рада просить розглянути чи ініціювати перед Міністерством культури та інформаційної політики розгляд питання про вилучення цього пам’ятника із Держреєстру нерухомих пам’яток і провести його демонтаж.

    Магазини коло пам’ятника — це майно міськради, а сам він — уже ні?

    У Закарпатській обласній раді на таку позицію міськради Ужгорода та голови Богдана Андріїва закидають саботаж процесу десовєтізації й декомунізації. Саме так у коментарі Укрінформу зазначив голова Закарпатської облради Володимир Чубірко.

    “Щодо пам’ятника на кордоні у депутатів міськради Ужгорода та особисто мера Андріїва дуже дивна позиція. Я мав нещодавно розмову з ним щодо цього. Дуже цікаво виглядає, що усе, що навколо пам’ятника: магазини, кафе, платна парковка, то от оце усе — то майно міськради. А вже сам пам’ятник дивним чином – ні. Так, є процедурні питання, як саме міська рада має запустити цей механізм щодо демонтажу совєтського монумента. Але в тому, що запустити його має саме вона, ні в кого питань не виникає. Є приклад Мукачева, де таким саме чином демонтували монумент слави з-перед міської ратуші — це теж погоджували з Мінкультом. Є приклад Виноградова, де міські депутати запустили процес демонтажу аналогічного пам’ятника солдату. Це доводить, що все можливо за відповідної волі міської влади. У разі, якщо ми її так і не побачимо, я подам депутатський запит як депутат Закарпатської обласної ради і попрошу демонтувати цей монумент за таким алгоритмом”, – наголошує Володимир Чубірко.

    Також голова облради відзначив цікавий нюанс: цей пам’ятник зроблений із бронзи, він має майже 19 тонн і коштує близько 10 мільйонів гривень. Відтак, каже він, після демонтажу з нього можна зробити багато інших прекрасних актуальних пам’ятників — у разі, якщо буде прийнято рішення про демонтаж, а не про подальше зберігання.

    Позиція ОВА щодо монумента однозначна: демонтувати

    Зрештою, частково ситуацію з імовірною процедурою демонтажу совєтського монумента на кордоні прояснили в Департаменті культури, національностей та релігій Закарпатської ОВА.

    Директор департаменту Євген Тищук пояснив, що позиція обласної влади щодо цього пам’ятника однозначна: його треба демонтувати, а далі – або розібрати, або перенести до відповідного музею.

    “Але все має бути за законом. Відтак наразі ми чекаємо рішення міськради, прийнятого відповідним чином на черговій сесії про те, що цей пам’ятник повинен бути демонтований. Далі за процедурою департамент ОВА подає запит до МКІПу і просить зняти його з реєстру. Наразі в Міністерстві є рішення щодо підтримки процесу декомунізації, тому після відповідного рішення міської ради це питання кількох днів або тижня”, – сказав Євген Тищук.

    Він пояснив, що саме за таким алгоритмом діяли в Мукачеві, коли розпочинали демонтаж монумента слави перед ратушею.

    “Вони збирали сесію, приймали рішення, робили запит на Мінкульт, а тоді вже розпочинали процес демонтажу. Наразі він на стадії завершення, там збираються перенести поховання радянських солдатів на одне із міських кладовищ”, – каже Тищук.

    Тобто, прецедент демонтажу монумента такого значення на Закарпатті вже є. Далі його просто треба розпочати, наголошують у профільному департаменті ОВА.

    Цікаво, що на східному кордоні України є аналогічний монумент із такою ж назвою, на плиті біля того пам’ятника зазначається, що “тут розпочалися бої за визволення Української ССР від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни”. Він встановлений у селищі Мілове, на території Луганської області, наразі тимчасово окупованої російськими загарбниками.

    Найсвіжіше

    Популярне