Середа, 6 Липня, 2022
Бiльше

    Творці брехні. Як працюють російські воєнні пропагандисти

    Російська Федерація веде бойові дії проти України не лише танками, бомбами чи артилерією. Найзапекліші бої точаться на інформаційному фронті, якому приділяється не менше уваги ніж реальним боям.

    Методи ведення інформаційної війни різні. Їхня головна мета – підтримати дії своїх військ, зробити все, щоб завдання можна було виконати фактично без реальних боїв. Для цього прагнуть знизити бойовий дух противника, закликають його здаватися в полон, тікати з поля бою. Для цього позиції противника закидують листівками, транслюють спеціальні звукові повідомлення, відправляють смс, намагаються знайти в соцмережах чи месенджерах, щоб поширити дезінформацію, передає Центр національного спротиву.

    Водночас намагаються зменшити бажання чинити опір серед цивільного населення. В Кремлі вже добре зрозуміли, що українці не бажають здаватися без бою і будуть боротися за свою землю, навіть в тимчасово окупованих містах. Саме тому росіянам вкрай важливо вплинути на думки українців в захоплених містах. Кремль намагається оббрехати українські війська, перекласти на них відповідальність за скоєні Кремлем воєнні злочини.

    Саме для цього на окупованих територіях висадився цілий десант «журналістів» чи «воєнних кореспондентів». Чому в лапках? Тому що вони є лише елементами інформаційної війни, слухняними виконавцями Кремлівських забаганок. Саме вони створюють і поширюють фейкові новини, які підживлюють російську агресію проти України.

    З початку російської агресії на Донбасі в 2014му році вже неодноразово траплялися постановочні обстріли заради «красивої картинки» пропагандистів. Серед мешканців Донбасу навіть з’явилася прикмета: приїжджає відомий журналіст – чекай лиха. Ці постановки часто спростовували самі місцеві мешканці, які, безумовно, краще знали звідки насправді велися обстріли того чи іншого міста.

    Минуло вісім років, але російські так звані воєнкори продовжують працювати звичними методами. Наприклад, нещодавно 22 червня відбувся навмисний провокативний обстріл 405-го кварталу Горлівки. Місцеві доволі швидко відреагували в соцмережах – вогонь вівся з промзони на півночі міста. Нестиковка в тому, що там в цей час перебував артпідрозділ 3-ої окремої мотострілецької бригади 1-го Армійського корпусу «ДНР». Втім, одразу після обстрілу «воєнкори» наввипередки кинулися обвинувачувати «укронацистів» в обстрілах мирного населення Донбасу.

    З іншого боку – вони намагаються створити ілюзію гарного життя там, де Росія принесла смерть та руїни. Наприклад, в мережі можна знайти «темніки», в яких чітко розписано який треба зняти сюжет про успішний хід боїв та натовп бажаючих служити в «армії ДНР». Або об’яви про набір масовки для зйомок «щасливого життя» в зруйнованому Маріуполі.

     

    Інший напрямок – виправдання фатальних помилок та воєнних злочинів російських окупантів. Найбільш красномовний приклад – знищення російськими військовими малайзійського літака МН-17. Одразу після події російські «журналісти» почали створювати десятки версій, щоб виправдати РФ та перекласти вину на Україну. Вигаданий іспанський диспетчер Карлос, неіснуючі українські винищувачі, постановка ЦРУ з трупами в літаку, знищення літака Путіна, теракт на борту Боїнга, невловимий український «Бук» тощо – кремлівська пропаганда створювала ці фейкі з фантастичною швидкістю.

    Щоб викрутитися російські пропагандисти збирали якісь комісії, проводили якісь експерименти, збирали «докази», шукали «експертів», робили сотні сюжетів для найпопулярніших телеканалів та сайтів. На щастя, справедливість перемогла. У п’ятницю, 10 червня, в Нідерландах завершився судовий процес у справі про катастрофу MH17 на Донеччині. Суд визнав причетність командування «ДНР» до цієї трагедії, тепер наприкінці року їм має бути оголошений вирок.

    Так само російські пропагандисти намагалися виправдати удар по пологовому будинку в Маріуполі 9 березня. Після невдалих спроб розповісти про нібито казарми полку «Азов» в приміщенні пологового будинку, російське командування вирішило «перебити» резонансну новину іншою. 12 березня через пропагандиста Дмитра Стешина поширено інформацію про те, що Київ нібито готує провокацію, щоб обвинуватити РФ. За основу «воєнкор» взяв повідомлення Азовців про те, що в будинку Драмтеатру та мечеті переховуються люди. Стешин тоді посилався на «небайдужих місцевих», які попередили його про нібито підготовку українськими військовими теракту з метою дискредитації російської сторони. Буквально через пару днів, 16 березня російські літаки розбомбили драмтеатр, біля якого був напис «ДІТИ». А Стешин у свою чергу одразу почав обвинувачувати Україну, посилаючись на власні публікації і переконувати, що насправді підрив драматичного театру здійснили представники «Азова» щоб дискредитувати Росію та створити “картинку” воєнних злочинів армії РФ в Маріуполі.

    Нещодавнє розслідування агенції Associated Press спростувало заяви Росії про те, що театр був зруйнований українськими силами або служив українською військовою базою. Немає свідків, які би могли би підтвердити, що там були бійці ЗСУ. Жоден зі свідків не бачив українських військових, які були в будівлі. Так само підтверджено, що театр знищив саме авіаудар а не «теракт».

    Схожу поведінку «воєнкори» показали і після нещодавнього удару по торговому центру «Амстор» в Кременчузі. Знову стара платівка про провокації «київського режиму», теракт, «постановку» і заздалегідь підготовлені трупи. При чому творців фейків не бентежить, що нафтопереробний завод знаходиться більш ніж в 12 км від постраждалого торгового центру, вони знову і знову намагаються виправдати нелюдські злочини кремлівського режиму.

    Саме тому треба всіма можливими методами перешкоджати роботі цих «журналістів», не йти на співпрацю з ними і по можливості передавати їхнє переміщення. Вони є важливою мішенню для сил спротиву.

    Найсвіжіше

    Популярне