Четвер, 9 Грудня, 2021
Бiльше

    У ПЦУ наголосили, що молитись до Бога потрібно рідною мовою, а не «канонічною мовою»

    У Православній Церкві України торкнулись питання мови богослужіння. Там пояснили, що запитання, якою мовою молитись, звучить дещо дивно, адже ми не запитуємо: якою мовою нам краще говорити з мамою, татом, дітьми, ріднею. Тому безсумнівно, до Бога варто підносити молитви рідною мовою, що лине від серця, з душі, яка є зрозумілою і легкою, яка живе в нас і передає нам знання про нашу віру, про нашу історію, традиції, про те, хто ми є.

    Про це йдеться на сторінці ПЦУ у Фейсбуці.

    У ПЦУ кажуть, що не варто слухати тих, хто переконує, що існують якісь «правильні» чи «канонічні» мови для звершення богослужінь або для богопізнання, богоспілкування. «Бог однаково чує молитви вірних, якою мовою вони б не звучали. А щира і вдумлива молитва справді можлива тою мовою, яка для людини є рідною».

    «З перших слів книги Буття дізнаємося про те, що Господь у Раю розмовляв зі створеними Ним людьми, а вони з Ним, безпосередньо (Бут. 1: 28 – 29; 3: 8 – 12 та ін.), – нагадали в Українській Церкві. – Тобто, з моменту сотворення світу не існувало ніяких мовних перешкод, не було передбачено наявності якогось посередника або перекладача між людиною та її Творцем. Навіть після гріхопадіння, а також після розділення і розселення народів Господь, як люблячий Отець Свого творіння, не припиняв спілкування і розмовляв з обраними Ним людьми, а вони мали можливість розмовляти з Ним своєю рідною мовою».

    У ПЦУ зазначили, що коли Ісус Христос жив серед людей, то люди на той час вони розмовляли різними мовами. Але, звершуючи спасительну місію на землі, Ісус Христос нікого й ніколи не обмежував за мовною ознакою: у храмі Він читав Писання тією мовою, якою вони були написані; Він говорив до людей тією мовою, якою вони могли Його розуміти; Він спілкувався та вислуховував усіх, хто з вірою приходив і звертався до Нього; Він нікого не відігнав від Себе через те, що хтось звернувся до Нього «не тією» мовою.

    Також у Біблії пише, через десять днів після Вознесіння Господнього, сподобившись благодаті Духа Святого, апостоли почали проповідувати різними мовами, і всі, хто був тоді в Єрусалимі – жителі й гості міста звідусіль – чули проповідь своєю рідною мовою. Отже, кожен народ, кожна нація може молитися своєю, зрозумілою мовою, адже тоді слова молитви розкривають молільникам свій сенс і зміст.

    Святий апостол Павло з цього приводу писав: «Тепер же, браття, якщо я прийду до вас i буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь?.. Якщо промовляєте язиком незрозумiлi слова, то як зрозумiють, що ви говорите? Ви будете говорити на вiтер… Коли я молюся незнайомою мовою, то хоч i дух мiй молиться, але розум мiй лишається безплiдним… В церквi хочу краще п’ять слiв сказати розумом моїм, щоб i iнших наставити, нiж тисячi слiв незнайомою мовою» (1 Кор. 14: 6, 9, 14, 19).

    «Якщо богослужіння у храмах звершуються незрозумілою для людей мовою (мертвою, обмеженою у використанні або чужою), то сенс, який Церква прагне донести до вірян, – втрачається. Так само зникає і та єдність, цілісність, гармонійність, порушується унікальний зв’язок між Церквою та її вірними. Тоді згодом «зникають» і самі віряни такої Церкви, бо їм вона стає чужою, далекою, незрозумілою і неактуальною, – підкреслюють в Православній Церкві України. — Ось чого прагнули десятиліттями наші духовні окупанти і безбожники, забороняючи українську мову богослужінь, знищуючи переклади й богослужбові тексти українською мовою, усіляко принижуючи нашу мову і твердячи, що народна мова – “низька, базарна”, що “нею лише сваритися можна, а молитися великий гріх”…»

    Водночас у ПЦУ зауважили, що завдяки Богу, сьогодні ми маємо можливість вільно молитися рідною мовою у незалежній помісній Православній Церкві України.

    «Ми довго йшли до цього, долаючи страшні утиски та несучи величезні жертви і втрати. Але ми йдемо правдивим шляхом до Бога, а тому не маємо права зійти з нього. Бо ми – вірні й свідомі діти рідної, Богом нам даної України, рідної нам Української Православної Церкви!», – підсумували в ПЦУ.

    Варто зазначити, що в очільника РПЦвУ митрополита Онуфрія позиція щодо рідної мови зовсім інша. Не так давно Онуфрій (Березовський) та кілька єпископів РПЦвУ молились румунською мовою на Буковині. Проте українську мову для богослужіння в Московському патріархаті уникають. Виходить, що навіть румуни, на думку РПЦвУ, можуть молитись своєю рідною мовою, а українці повинні слухати архаїчну і не завжди зрозумілу церковнослов’янську.

    Варто нагадати, що у 2019 році очільник РПЦвУ Онуфрій підкреслював що всі церкви служать на тих мовах на «яких ніхто не розмовляє», так і в Україні служать на «церковнослов’янській». Також у 2016 році він заявляв, що мова богослужіння має бути тільки церковнослов’янська, бо українською, за його словами «не всі захочуть служити». Він впевнений що церковнослов’янська це – «найкраща мова для молитви» і що «кращої мови для молитви немає». Щобільше, ця мова «зрозуміла кожному, хто хоче розуміти». Виходить румунська тепер теж одна із найкращих.

    Проти української мови також прямо виступав один із служителів РПЦ на Закарпатті Віктор Палош. «Звідкіля це на Закарпатті молитва українською мовою називається рідною і бажаною?», – писав він у коментарях. Також опитування свідчать, що більшість читачів офіційного ресурсу РПЦвУ розуміють українську, але не хочуть нею спілкуватися.

    Крім того, в РПЦ не тільки румунською моляться, але навіть тувинською і тайванською.

    Виходить, що тувинцям, румунам та іншим народам можна молитись на своїй рідній мові, а в Україні українцям із РПЦвУ можна і треба лише на «церковнослов’янській», яка до того ж на думку істориків є російською редакцією дозволеною Петром І?  До слова, священник Євгеній Зотов, який перейшов до Православної Церкви України розповів Духовному Фронту України, що у РПЦвУ моляться на руско-болгарському суржику.

    Таким чином РПЦвУ демонструє відверту зневагу тільки до української мови, бо дозволяє молитись іншим народам своїми мовами, а українцям в Україні — ні.

    Зовсім протилежну позицію займає Православна Церква України. ЇЇ предстоятель митрополит Епіфаній. Він заявляв, що ПЦУ працює над впровадженням української мови не тільки у сфери релігійного життя, а загалом. Він закликав молитись українською мовою, адже це наша рідна мова. Цей заклик викликав істерику в представників РПЦвУ.

    Найсвіжіше

    Популярне