Група українських журналістів, письменників та істориків звернулася до Меморіалу пам’яті жертв Голокосту «Яд Вашем» з проханням опублікувати документи з досьє на Романа Шухевича, яке зберігається в цій установі.
Лист підписали оглядач Сергій Дібров і головний редактор видання «Думская.net» Олег Константинов; одеський історик, письменник Олександр Бабич; дослідник історії українсько-єврейських відносин, канадський письменник Алік Гомельський; клінічний психолог і психіатр, а також поет Борис Херсонський і професор кафедри історії України ОНУ ім. Мечникова Вадим Хмарський.
Також вони направили листи до посольства Ізраїлю в Україні і посольства України в Ізраїлі з проханням про сприяння в оприлюдненні цих документів.
Про існування в архівах меморіалу «Яд Вашем» досьє на Романа Шухевича наприкінці 2007 року розповів в інтерв’ю «Німецькій Хвилі» глава Ради цієї установи, ізраїльський політик Йосиф Лапід.
Раніше, під час візиту до Ізраїлю президента України Віктора Ющенка, Лапід заявив, що Шухевич нібито є військовим злочинцем, який на чолі батальйону «Нахтігаль» брав участь у вбивстві 4.000 людей в період з 30 червня по 3 липня 1941 року у Львові. Це заява розміщена на сайті Меморіалу, однак документи з архіву «Яд Вашем», присвячені участі в цій трагедії Романа Шухевича, до сьогодні не опубліковані.
У своєму інтерв’ю німецьким журналістам Лапід висловив упевненість, що ці документи можуть бути передані українським історикам, якщо вони будуть у цьому зацікавлені. Однак навіть після офіційного запиту і візиту офіційної делегації в 2008 році, ці документи не оприлюднили.
Така «ситуація невизначеності» триває вже більше 13 років. Це не сприяє встановленню історичних фактів, але регулярно провокує ускладнення в стосунках між двома країнами. Останній такий випадок – недавній протест посла Ізраїлю в Україні Джоеля Ліона проти присвоєння імені Романа Шухевича стадіону в Тернополі. У відповідь Міністерство закордонних справ України закликало посла залишити історичну дискусію історикам, а міський голова Тернополя Сергій Надал повідомив, що рішення про перейменування не переглядатимуть.
Дивним залишається сам факт існування в «Яд Вашем» якихось закритих досьє і неопублікованих документів. Меморіал є найбільш авторитетним у світі центром з вивчення історії Голокосту, і його архіви представляють найвищу наукову цінність.
Відзначимо, що Україна повністю розсекретила всі совєтські архіви, в тому числі документи спецслужб. Це дозволяє дослідникам історії по-новому поглянути на багато подій Другої світової.
Наприклад, з донесень МГБ, розсекречених 2012-го року, стало відомо, що Роман Шухевич в післявоєнні роки продовжував користуватися повагою в колах львівської інтелігенції. Встановлено, що він і інші «видатні ОУНівці» неодноразово «консультувалися у лікарів єврейської національності, маючи на увазі, що вони знаходяться поза підозрою органів МГБ».
«Немає сумнівів, що члени центрального «Проводу» ОУН Шухевич, Кук та їх зв’язкові з конспіративних міркувань і надалі вдаватимуться до медичної та іншої допомоги єврейської інтелігенції м.Львова», – сказано в абсолютно секретному документі МГБ, датованому червнем 1949 року. Погодьтеся, якось дивно для «ката євреїв», «організатора кривавого погрому» і «учасника масових вбивств» з конспіративних міркувань звертатися за допомогою до лікарів-євреїв – і отримувати її.
Також з розсекречених документів українського КДБ прояснюються пікантні обставини заочного берлінського процесу 1959 року проти колишнього офіцера зі зв’язку батальйону «Нахтігаль» з німецьким командуванням Теодора Оберлендера. На той час Оберлендер став депутатом Бундестагу, а потім міністром в уряді Конрада Аденауера. Як виявилося, «свідки», які звинувачували в організації львівського погрому бійців «Нахтігалю» і особисто Оберлендера, були «виявлені» і «відповідно підготовлені» за публікаціями в совєтських газетах співробітниками УКГБ по Львівській області. Тоді західнонімецький суд виправдав політика, а заочний обвинувальний вирок суду в Берліні був скасований апеляційним судом об’єднаної Німеччини в 1993 році.
В історії України все ще залишається чимало білих плям, які вимагають ретельного вивчення. Чимало є і «розіпнутих хлопчиків» – результатів цілеспрямованої дезінформації з метою дискредитації і самої ідеї незалежності України, і тих, хто за неї боровся. Автори звернення сподіваються, що документи з архівів «Яд Вашем» допоможуть встановити історичну правду про трагічні сторінки нашої історії.
З повним текстом звернення можна ознайомитися за цим посиланням.
