Сербський Патріархат сам не виконує всіх канонів, але намагається при цьому звинувачувати в їх недотриманні Вселенського патріарха, через надання ПЦУ автокефалії. Це навмисне спрощення і примітивізація ситуації навколо православ’я в Україні.
Про це на своїй сторінці у Фесбук написала релігієзнавець Тетяна Деркач.
«…в тій же Сербській церкві Загребсько-Люблінська митрополія охоплює Словенію і північну частину Хорватії. На частині Хорватії діє Далматинська єпархія. Чи був дотриманий канон про необхідність відповідності адміністративного устрою єпархій стосовно цивільних кордонів (9 правило Антіохійського собору)? Ні. Ну немає і немає. Нікого це не хвилює. Про те, як одні собори скасовували правила інших соборів, а правила помісних соборів згодом визнавались діючими тільки в межах областей в юрисдикції цих помісних церков, годі й говорити», – написала вона.
Релігієзнавець нагадала, що в Номоканон входять постанови Неокесарийского собору. Але правилом 6 Шостого Вселенського собору скасовується правило 15 Неокесарийского собору. Водночас 15 правило Неокесарийского собору не виключили з Номоканона? «Воно так і залишається в прийнятому усіма кодексі канонічних правил. І таких випадків – вагон і візок», – додала Тетяна Деркач.
Вона зауважила, що спікери помісних церков, які захищають позицію РПЦ, намагаються нав’язати віруючим помилкову думку, що канони – це аналог декалога, накресленого Господом на кам’яних скрижалях. «Прості віруючі навіть не уявляють собі весь кодекс канонічного права і ступінь його використання в поточному житті церкви. Спікери помісних церков це знають, і свідомо спрощують і навіть примітивізують ситуацію».
«І виходить, що коли починається суперечка про те, які канони застосовувати в українському випадку, помісні церкви не розглядають аргументи і контраргументи в сукупності, а вибирають трактування тільки однієї ангажованою боку, – підкреслила релігійний експерт. — А для плебсу ще і спрощують її до примітивної схеми».
Крім того, вона звернула увагу, що навіть технологія виборів Сербського патріарха, яка начебто прописана в статуті СПЦ, викликала серйозні суперечки між митрополитами. «А це не канонічне право, а всього лише статут».
«СПЦ створила канонічно-богословську комісію по Україні? Ні, а навіщо? Адже «наша (сербів) Самосвідомість переплетена з російським народом». Ось та остання монета, кинута на чашу ваг канонічного рішення СПЦ. А чи створювали ви канонічну комісію? А покажіть її висновки. А у відповідь тиша. Соромно, товариші патріархи. Всі ці бумеранги можуть повернутися тим, хто послав їх», – підсумувала релігієзнавець.
