Комісійну експертизу проводили фахівці Набережночелнинського державного педагогічного університету, які прийшли до висновку, що досліджувані книги являють собою “ідеологічні джерела релігійного екстремістського об’єднання “Нурджулар”, або містять такі джерела чи фрагменти їх.

У своєму висновку експерти стверджують, що в досліджуваних матеріалах (до переліку яких входять аудіозаписи розмов членів об’єднання “Нурджулар”) містяться вислови із закликами до релігійної нетерпимості, насильства, знищення противників.

На противагу, правозахисники вважають неправомірною заборону праць Нурсі. Його книги хоч і містять роздуми про переваги ісламу перед іншими релігіями, але не містять агресивних закликів та спроб спонукати читача до насильства.

“Каспаров.ру” відзначає, у 2018 році Європейський суд з прав людини постановив, що Росія порушила Європейську конвенцію з прав людини, заборонивши 15 творів Саїда Нурсі.

Окрім цього, варто нагадати, Саїд Нурсі (1878-1960 рр.) – турецький ісламський богослов, філософ, релігійний діяч. Сучасники називали його “Бадіуззаман” (у перекладі означає – “диво свого часу”). Написане ним тлумачення Корану (тафсир) має назву “Рісале-і Нур”, перекладене 40 мовами, друкується у багатьох країнах світу. У своїх працях закликав проявляти повагу та любов до всього людства.

У 1950-х роках Нурсі здійснив візит до Константинопольської патріархії з пропозицією співпраці між ісламом та християнством. Це відбулось у той час, коли міжрелігійний діалог був нечуваним явищем.

Події у Татарстані підкреслюють, що рівність релігій та релігійних організацій у Росії лишається не більше аніж красивою декларацією. Раніше “Духовний фронт” повідомляв, що влада російського Ростова-на-Дону ухвалила передачу будівлі побудованої у ХХ столітті соборної мечеті, за яку безуспішно боролась мусульманська громада міста, у користування джазовій школі.