Трохи більше місяця тому, 5 червня, німецький новинний журнал Focus опублікував матеріал, який створив справжню ланцюгову реакцію в світових ЗМІ. Матеріал був присвячений тому, що німецькі неонацисти проходили бойову підготовку в Росії, в таборі «Партизан» під Санкт-Петербургом. Таборі, в якому роками проходили навчання користуванню зброєю, вибуховими речовинами і ведення бою в міських і лісових умовах неонацисти з усього світу.
На цю тему було відразу ж написано безліч статей і від інших іноземних ЗМІ, та й у самій Росії низка журналістів опублікували аналогічні замітки.
Справа в тому, що багатьох на Заході шокував той факт, що в Росії роками існує табір, в якому навчаються майстерності вбивати не тільки російські неонацисти, які після цих «курсів» опиняються в різного роду незаконних воєнізованих формуваннях у складі ПВК «Вагнер», але й іноземні радикали. І це все відбувалося не просто в країні, що пишається своєю боротьбою з нацизмом і перемогою над гітлерівською Німеччиною, а й при повному заступництві влади.
І ось, що називається, не минуло й півроку, а всього-то кілька тижнів після того як черговий російський гнійник був розкритий, якийсь португальська журналіст Рікардо Кабрал Фернандеш на сторінках видання Publico 21 червня публікує матеріал про те, що Україна перетворилася на міжнародний табір для тренування неонацистів з усього світу! Причому, від цього журналіста виходить відразу дві статті в один день, 21 червня, під назвою «Ucrânia, o campo de treino militar para a extrema-direita mundial» і «Misanthropic Division, a ponte que ligou neonazis portugueses e ucranianos».
Створюється враження, що автор представляє собою журналіста-розслідувача, яка цікавиться темою неонацизму і розкопує моторошні подробиці. Але, звернувши увагу на роботи Ріккардо Кабрала Фернандеша, ми виявляємо, що цей журналіст справжній мульти інструменталіст. Він пише на тему Близького сходу та Середньої Азії, Європи і Америки, на політичні теми і спортивні, про боксерів і політиків… А ось про неонацизм це у нього перша проба пера.
І треба сказати, що проба пера вельми вдала, адже ці статті не тільки підхопила низка іноземних ЗМІ, а й стали зараз несамовито передруковувати російські інформаційні майданчики.
Матеріали журналіста набули такого поширення, що Конгрес українців змушений був звернутися до глави Європейської комісії Урсуле фон дер Ляйен через «інформаційну кампанію проти України» та образливого порівняння України з терористичною організацією ІГІЛ.
Власне, стаття зробила свою справу — створила ажіотаж. Ажіотаж навколо неонацистських груп, які й справді існують в Україні, так само як і в будь-якій країні світу. Неонацизм є скрізь: і в Німеччині, і у Франції, і в Португалії і США, і Канаді та Південній Америці. Але в статті португальського мульти інструменталіста використовуються явні маніпуляції та груба гра контекстом, без акцентів на тому, що тільки одна країна в світі на сьогоднішній день перетворила неонацизм в нову ідеологію для своєї державності — Російська Федерація.
Стаття Ріккардо Кабрала Фернандеша лише ненароком згадує російський слід в неонацистської історії, викладеній на сторінках Publico, вивертаючи навиворіт практично весь фактаж. Наприклад, як в «Misanthropic Division, a ponte que ligou neonazis portugueses e ucranianos», в якій португальська журналіст не спромігся навіть згадати, чиїм проектом є дана неонацистська організація — Misanthropic Division.
«Misanthropic Division» це плід колективної праці польського націоналіста Томаша Моцейчука і його російського куратора, головного редактора федерального тижневика «Россійскіє вєсті» і на півставки кадрового співробітника СЗР РФ Дмітрія Єрмолаєва. Саме з-під пера цих двох креативних осіб і вийшла «Misanthropic Division», якою одіозний поляк залякував в своїх інтерв’ю кремлівським ЗМІ легковірних російських споживачів інформаційного фаст-фуду.
За роки з моменту появи даного міфу, міф надбав реальних обрисів, як і будь-який успішний російський пропагандистський проєкт. У нього вливалися нафтогазові засоби і створювалися осередки для додання словоблуддю фізичної форми. Але цей тонкий момент португальська журналіст наполегливо обходить стороною.
У матеріалі «Ucrânia, o campo de treino militar para a extrema-direita mundial» Ріккардо Кабрал Фернандеш пише, що таке американське неонацистське терористичне угрупування як The Base нібито встановило зв’язки з українським «Азовом» для проведення навчання. І, зверну вашу увагу, що написана мною рядок відповідає викладу автора, тобто, жодного фактажу, а всього лише словесний наброс в пару десятків символів.
А ось що варто було б Ріккардо Кабралом Фернандешу написати, якщо він згадав американську угруповання The Base, так це те, що її засновник і лідер Рінальдо Назарро, відомий в неонацистських колах під псевдонімами «Норманський спис» і «Римський вовк», близько двох років тому виїхав з Нью-Йорка, зараз проживає в елітній квартирі в Санкт-Петербурзі. Причому навіть не приховує свого розташування.
Чому португальська журналіст, згадуючи в «шокуючому і неймовірному» розслідуванні неонацистську групу, створену російськими агентами на російські гроші, а так само організацію, глава якої ховається в Росії, все це підносить в контексті України, без будь-якого згадування російського сліду?
А тому, погодьтеся, досить дивним виглядає те, як журналіст з розряду верстатників «жовтої преси», готовий з рівним «професіоналізмом» писати і про кікбоксинг, про політику Сі Цзіньпіна і про утиск прав жінок в Судані, береться за тему неонацизму. Береться настільки «професійно», що оминає факт розміщення реальних тренувальних таборів неонацистів в Росії; створення російськими кураторами неонацистських осередків по всьому світу; надання притулку в Росії лідерам неонацистських організацій; і фінансування Росією неонацистських структур.
Дуже дивним і незбагненним чином, при всьому вищевикладеному, саме Україна в матеріалі Ріккардо Кабрала Фернандеша стала міжнародним табором з підготовки неонацистів з усього світу, а аж ніяк не Російська Федерація.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
