У третю неділю після П’ятидесятниці Церква пропонує для повчання уривок із Євангелія від Матфея (Мф. 6:22-33). У ньому міститься частина Нагірної проповіді. Вона була виголошена Спасителем невдовзі після обрання апостолів перед численною кількістю народу. Ця змістовна промова містила низку важливих повчань, які разом являють єдиний Завіт Божественної Любові.
У поданому уривку, Спаситель акцентує нашу увагу на важливості духовних цінностей, які є вищими за матеріальні блага. Він говорить: «не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг?». Ці слова Господа не означають, що людині не потрібно працювати, аби утримувати себе і свою родину. Вони лише вкотре нагадують, що усе земне є тимчасовим і скороминучим, а головним і вічним є духовне і небесне.
Саме тому наприкінці євангельського зачала ми чуємо лаконічну, але глибоку за змістом фразу: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам». Цей заклик Спасителя є своєрідним дороговказом до щастя тут на землі та блаженства у вічності на небесах. Християнину варто пам’ятати, що коли Бог буде на першому місці, то й все інше у житті буде на своїх місцях.
Якщо жити за таким принципом, то в житті буде завжди таланить. Адже Господь благословлятиме усі наші благі починання та сприятиме успішному завершенню розпочатих справ. Саме це мав на увазі Христос, коли говорив про птахів небесних, які «не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх». Як Творець піклується про них, так Він буде піклуватись і про кожного з нас. Від нас же вимагається лише одне – бути вірними Йому упродовж усього життя.
Саме у цьому і полягає «пошук Царства Божого». Царство Боже, за словом Спасителя, всередині кожного з нас (Лк. 17: 20 – 21). За ним не потрібно їхати у далекі країни, його не треба чекати, а його потрібно відчути і ним необхідно жити, вже тут і саме зараз. Його прояви, за словом апостола Павла, це праведнiсть, мир, i радiсть у Святому Духовi (Рим. 14: 17).
Тому примножуємо ці благодатні дари Святого Духа, і бережімо свою душу в праведності, а серце в мирі. Живімо за заповідями і усю свою надію покладаймо на Всещедрого і Всеблагого Бога. Будемо вірними Його дітьми, а не рабами гріха та тимчасових земних насолод.
Матеріал редакції Духовного Фронту України.
