Неділя, 18 Вересня, 2022
Бiльше

    “Не пускають до храму”: як громада на Вінниччині переходить до ПЦУ (відео)

    У селі Ободівка на Вінниччині вірян Православної церкви України не пускають до храму прихожани УПЦ Московського патріархату. На місці побувало Суспільне.

    Земля, на якій зведено храм Успіння Пресвятої Богородиці — у власності сільради. 19 червня 2022 року релігійна громада на зборах вирішила перейти до ПЦУ. Про це Суспільному розповіла голова ініціативної групи Людмила Сидорук.

    “182 людини проголосували за перехід до ПЦУ. Наші опоненти на збори не прийшли. Ми переоформилися. Такої церкви, як УПЦ, на території Ободівки немає. У нас є технічна документація. Нами оплачена. Є документ, що ми перереєстровані і ми єдина релігійна громада на території села Ободівка. Із 2014 року вони говорили, що ми малороси, що ми не українці, і маємо схилити голови перед Путіним”, — говорить Людмила Сидорук.

    Храму Успіння Пресвятої Богородиці в Ободівці 140 років. Збудував його польський магнат Собанський. Ініціативна група уже подала клопотання про передачу землі у користування ПЦУ.

    “Буде сесія. На ній має бути прийняте рішення — бути тут УПЦ МП чи не бути”, — каже місцевий мешканець Олександр Іщенко.

    Є й інше вирішення ситуації — користуватися храмом по черзі, каже очільник обласного управління у справах національностей та релігій Ігор Салецький.

    “Майже у всіх населених пунктах є члени релігійної громади, які вирішують залишитися в лоні УПЦ в єдності з Московським патріархатом. Законодавець таких членів релігійної громади наділив окремим правом укласти договір про почергове користування культовою спорудою”, — говорить Ігор Салецький.

    Наразі богослужіння віряни ПЦУ проводять у парку Ободівки, біля пам’ятника героям Небесної Сотні, АТО і ООС.

    “Вони закрилися на замки і не пускають прихожан. Не розумію чому. Це ж громади храм. Росія усіма силами за допомогою московського патріархату прагне тримати монополію. Але вона падає. Ми все переможемо. Не вірте, що вони моляться церковнословянською. Ніхто з тих московських попів її не знає.Ця церковнослов’янська мова — зросійщена”, — говорить отець Михайло — Благочинний Тростянецького Благочиння ПЦУ.

    7 вересня біля храму відбулася панахида за загиблим воїном. На подвір’я журналістів Суспільного не пустили. На запитання: “як потрапили на територію храму”, відповідають, що замок закритий, ключів немає.

    Захисник Ігор на псевдо “Босий”, доброволець батальйону “Донбас”, каже, що за Україну полягло чимало його друзів. Там воює зброєю, тут війна ще й духовна. Батько захисника — по той бік воріт.

    “Намагаюся його переконати, що він підтримує ворога. Це збрід, який підтримує РФ”, — каже “Босий”.

    Василь Гунько — батько загиблого добровольця Володимира Гунька. Сьогодні 40 днів як його син загинув на фронті. Каже, що прийшов, бо син боровся, щоб в Україні було все українське.

    “Боремося за нашу церкву. Війна почалася через російську мову. А уявіть, що буде за російську церкву, яка є в кожному селі. І в кожному є її прихильники”, — каже Василь Гунько.

    Аби почути позицію священика УПЦ, люди викликали поліцію. Та усі спроби потрапити на подвір’я храму виявилися марними. За три години із території храму ні віряни УПЦ, ні їхні настоятелі не вийшли.

    Найсвіжіше

    Популярне