Понеділок, 26 Вересня, 2022
Бiльше

    На Волині руйнується пам’ятка архітектури – церква 1632 року

    На Волині пам’ятка містобудування та архітектури національного значення потребує термінового ремонту. Фундамент і дах розвалюється, а фарба лущиться.

    Cвято-Михайлівська церква, що в селі Кисилин Затурцівської громади, збудована у першій половині XVII століття, тож поважний вік будівлі бере своє. У 2017 році була надія, що храм таки відремонтують. Тоді навіть розробили проєктно-кошторисну документацію, але грошей від держави залучити так і не вдалося, йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».

    Церква не зачинялася за жодної влади. Навіть у радянські часи тут проводили богослужіння.

    «За паспортними даними, початок будівництва – 1632 рік. Якщо вірити нашому краєзнавцеві, вона була збудована за кошти графа Лодуховського. Це за краєзнавцем Харитоном Сагайданом. Такий є в нас у Затурцях чоловік. Збудована була як православний храм. В інтернеті можна знайти дуже багато інформації: починаючи від аріанської бібліотеки й закінчуючи невідомо чим. Але церква побудована суто як православний храм. Вона зведена у вигляді хреста, вівтарем на схід. Це свідчить про те, що це православна церква», – каже настоятель Свято-Михайлівської церкви Іван Квік.

    Для будівництва храму використовували місцевий матеріал, адже у часи його будівництва в Кисилині працювали вапнярка і два цегельні заводи. Стіни цієї будівлі мають товщину понад півтора метра. У ті часи переважно будували дерев’яні церкви, тож поява у Кисилині такого величного мурованого храму свідчить про те, що тоді це було заможне містечко. Довгий час, до слова, стіни церкви були без розпису.

    «Розпис зробив художник Антонович у 1905 році. Але на початку 80-х, якщо я не помиляюся, була так звана «реставрація». Це просто в лапках. Тому що це було просто зверху усе замальоване. І замалювали автентичні розписи, автентичні фрески. Зверху було замальоване, десь приблизними фарбами. Найбільша біда тієї реставрації – то іконостас. Це просто крик душі всіх вірян. Він був позолочений. Що зробив совєт? Вони звичайною фарбою сріблянкою загатили його зверху», – каже настоятель.

    Цікавим є зображення у храмі ікони Богородиці. З-під покрову голови Божої Матері вибивається пасмо волосся. Такого зображення Богородиці, за словами отця, не побачити ніде.

    Церква пережила багато, а зараз потребує термінового ремонту. У 2017 році навіть розробили проектно-кошторисну документацію, щоб зовні відремонтувати пам’ятку. Тоді це коштувало орієнтовно 4,5 мільйона гривень. Але грошей від держави залучити так і не вдалося. Нині дах іржавіє, фундамент руйнується, лущиться фарба на стінах.

    Стареньку дзвіницю, яка розташовується на вулиці, церковна громада почала ремонтувати самостійно, не чекаючи допомоги, бо вона могла б не пережити іще однієї зими.

    «Церква потребує капітального ремонту. Щиро сподіваємося, що Господь пошле владу, яка зверне увагу на неї. Тому що всі приїжджають, кажуть: «Яка хороша церква». Подивилися, поїхали, а ти тут живеш і мусиш думати, щоб її трошечки десь оновити, підтримати в належному стані, що ми і стараємося робити», – каже священик.

    Настоятель храму наголошує, що про ремонт усередині будівлі поки навіть не йдеться, треба терміново ремонтувати дах. Бо кожна гроза, вітер, дощ і сніг для пам’ятки архітектури загрожують руйнуванням.

    «Про середину храму не йдеться, терміново треба його перекривати. Причому спершу верхній ярус. Тому що у нас панівні вітри західні, вони роблять нам багато шкоди. Може, після Другої світової війни її латали, але зараз вона потребує капітальних зовнішніх робіт. Чи це будуть реставраційні, чи поточні ремонти – їх треба робити», – переконує він.

    Якщо грошей на ремонт пам’ятки не знайшли до війни, то під час війни і поготів. Але церковна громада сподівається, що про храм не забудуть та не дозволять природі й часу зруйнувати історію.

    Найсвіжіше

    Популярне