Неділя, 10 Липня, 2022
Бiльше

    30 років тому було затверджено музичну редакцію Державного Гімну України

    30 років тому, 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Гімн України – національний гімн на музику Михайла Вербицького. Пам’ятна дата з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

    Про це йдеться в публікації видання “Український погляд”.

    Державний Гімн є одним із державних символів і ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях. Державним Гімном України є пісня “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького.

    У 1863 році у четвертому номері львівського літературно-політичного часопису “Мета”, серед інших поезій Тараса Шевченка, був надрукований вірш “Ще не вмерла Україна”, і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря.

    Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його у Києві восени 1862 року. Цей вірш припав Вербицькому до вподоби як патріотичним змістом, так і легкістю форми. Спершу композитор представив цю патріотичну пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної “Громади” в Перемишлі. А щоб усі члени “Громади” могли співати разом, то зробив з неї хорову композицію.

    Вперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечерниць в пам’ять Тараса”. Перший запис гімну “Ще не вмерла Україна” відбувся за участі видатного українського композитора Модеста Менцицького у 1910 році.

    Іван Франко та Леся Українка визначили “Ще не вмерла Україна” як національний гімн. У 1917-1920 роках твір став одним з державних гімнів Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). У виконанні хору під орудою Кирила Стеценка гімн пролунав під час проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР.

    Після окупації УНР більшовицькою Росією і створення Совєтського Союзу ідеологи з Москви вирішили створити окремий гімн країни-учасниці СССР. Варіант використання пісні часів УНР окупанти відразу відкинули, щоб не викликати патріотичні, самостійницькі настрої серед українців.

    Наприкінці 90-х років минулого століття пісня “Ще не вмерла Україна” подолала комуністично-російські заборони. Вперше заспівали її Василь Жданкін, Віктор Морозов і Едуард Драч 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю “Червона рута” у Чернівцях. А ще пісня прилюдно прозвучала в Борисполі над могилою Павла Чубинського наприкінці 1989 року.

    З того часу гімн лунав на всіх зібраннях, де проголошувалася ідея незалежності України, зокрема у жовтні 1990 року – під час студентської “Революції на граніті”.

    Офіційно “Музична редакція” Державного Гімну була прийнята Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

    6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”. Проєкт закону підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46. Не брали участі в голосуванні комуністи і соціалісти.

    Гімн України набув мегапопулярності під час Помаранчевих подій й Революції Гідності. Слова “Ще не вмерла України…” лунали на Майдані щогодини. У наші дні Державний Гімн можна почути у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діток до ветеранів російсько-української війни.

    За матеріалами видання “Український погляд”

    Найсвіжіше

    Популярне