Неодмінним атрибутом різдвяних свят, а також коляди (особливо в західних регіонах України) стала шопка. Це слово походить з німецької мови (schopf – «навіс, сарай» (будови, вкриті соломою), а прийшло до нас із польської (szopka). Шопка зовнішньо нагадує вертепну скриню або хатинку, що зображує вифлеємську печеру в ніч, коли народився Спаситель.
Про це нагадують в Православній Церкві України у Фейсбуці.
Обов’язковими елементами кожної різдвяної шопки є постаті новонародженого Ісуса Христа, Божої Матері та святого Йосифа Обручника. Також можуть бути ангели, пастухи, волхви, свійські тварини. Зазвичай різдвяна шопка виготовляється з дерева (стіни), соломи (дах), сіна (начиння), паперу або воску (зображення та прикраси).
Часто шопки в Україні називають вертепом. Але останнє слово має значно ширше значення і використання, ним також позначають театралізоване дійство на різдвяну тематику, – пояснюють в Українській Православній Церкві.
Найчастіше дослідники говорять про самобутнє явище українського вертепного театру. Перші згадки про існування різдвяного вертепу на теренах України з’являються в кінці XVI століття. Саме слово «вертеп» було запозичене зі старослов’янської мови, де воно означало «печера», «ущелина» або «балка». В ряді видань вертепом також називають легеньку, зручну для перенесення хатку (сцену) на два яруси: верхній – це Вифлеєм, в якому відбувалося Христове народження, а нижній – для виконання сцен з народного життя.
Вертепну виставу зазвичай щедро наповнювали музичним супроводом. У першій частині звучали народні колядки і канти (цей урочистий багатоголосий спів без інструментального супроводу міг використовуватися й за межами храму). А друга частина була насичена народною музикою.
Тож шопка може бути частиною вертепу або самостійною стаціонарною композицією. А вертеп – це, зазвичай, театралізовані мініатюри.
Нагадаємо, ПЦУ розповіла як провести святки. Також митрополит Епіфаній розповів, що понад 50% православних в Україні асоціюють себе із ПЦУ.
