Дванадцять днів від Різдва Христового і до свята Богоявлення (до Хрещенського святвечора) називають святими днями, або святками.
Про це нагадує ПЦУ у Фейсбуці.
Церковна традиція «святити» ці дні виникла в давні часи християнства. Про це свідчать згадки у святого Єфрема Сиріна, святителів Амвросія Медіоланського та Григорія Ниського (IV ст.), преподобного Сави Освяченого (VI ст.) тощо.
У період святок немає посту (навіть у середу та п’ятницю), а також не здійснюються земні поклони ані в храмах, ані в келіях. Також не звершується Таїнство Шлюбу.
Одним із пояснень виникнення святок є те, що в давні часи Різдво Христове і Його Хрещення святкували разом під спільною назвою Богоявлення. А пізніше, починаючи з IV століття, коли ці свята поступово виокремлювалися, святкування поширилося на всі дні між Різдвом і Хрещенням, ніби складаючи стародавню єдність свята. Тож ці святкові дні християни проводили з особливим благоговінням, творячи милостиню і допомагаючи потребуючим, щоби добрими ділами прославляти Господа.
7 січня, з Різдвом Христовим, свято не завершується: 8-го – Собор Пресвятої Богородиці, 9 січня (в неділю) ми згадували пам’ять всіх осіб, хто по плоті був близький до Спасителя (святого Йосифа Обручника, царя Давида, святого апостола Якова). Віддання свята Різдва Христового – 13 січня, а 14-го згадуватимемо подію, яка нерозривно пов’язана з Різдвом: на восьмий день після народження, за приписом закону Мойсеєвого, над Спасителем було звершене обрізання та наречення Його іменем Ісус. А з 15 січня і до 18 січня – передсвято Богоявлення. Тобто, фактично, святкування тривають від Різдва Христового і до Навечір’я Богоявлення (Хрещенського святвечора), коли Церквою встановлено суворий піст.
Як же християнам належить провести зимові святки? Радісно, весело, в мирі й любові, з користю – духовною насамперед. Тож виявляймо в ці святкові дні любов до Бога і до своїх ближніх! Христос народився! Славімо Його!
