15 жовтня в Мілані відбулося третє засідання апеляційного суду у справі Марківа.
На ньому заслухали висновки дослідження щодо розмови Віталія Марківа з співкамерником про загибель італійського репортера.
Згідно з новим перекладом розмови нацгвардійця із співкамерником у липні 2017 року, він не говорив “ми прибрали репортера”, а сказав: “у 2014 був убитий італійський репортер, і тепер вину хочуть покласти на мене”.
Нагадаємо, сторона обвинувачення намагалася долучити до справи непрямі слова Віталія, вирвані з контексту і інтерпретували їх як визнання провини.
Суд прийняв новий переклад слів Марківа, який може довести невинуватість українця.
Водночас журналістка Ольга Токарюк, співавторка фільму “The Wrong Place” про Марківа, повідомила в соціальних мережах, що вчора в суді “звучав ще більший брєд, ніж в суді першої інстанції”.
Журналістка перераховує твердження, який прозвучали на засіданні італійського суду:
“Наприклад, що проросійські бойовики у Слов’янську ніколи не ставилися агресивно до журналістів, бо були зацікавлені, щоб світ “дізнався правду” про їхню боротьбу. Що зона залізничного переїзду і фабрики “Зеус кераміка”, де загинули Роккеллі та Міронов, була спокійною, і взагалі війни там не було. Що українські військові умисне стріляли в цивільних у Слов’янську, тому що вважали їх ворогами, а от бойовики використовували зброю лише для захисту. Що Віталій Марків бачив і хотів убити журналістів, і передав їхні координати – бо в нього були на собі рації. Що цього не могли зробити бойовики – тому що див.вище. Що RT – вартий довіри телеканал. Що Марків – нацист, який хотів заколоти охоронця кульковою ручкою і втекти з в’язниці, що він не поважає суд, бо відпрошується в туалет. Що в нього немає емпатії до родичів загиблого, тому що він не визнає свою відповідальність. Що ситуацію війни в Україні можна порівняти з Першою світовою. Що Україна змушує чоловіків іти на фронт і вбивати людей. Що наш фільм-розслідування ображає родичів Роккеллі, що він заангажований, тому що ми знімали стрільби на полігоні і в титрах подякували за це Нацгвардії”.
Ольга Токарюк припускає, що “такі речі кажуть, коли немає можливості апелювати до фактів. Коли ніхто не читав звіти міжнародних організацій, ООН, ОБСЄ, Євросоюзу про ситуацію в Україні, про вбивства і катування, вчинені росіянами та бойовиками, яких у Слов’янську очолював підсудний у справі МН17 Ігор Гіркін. Коли інформацію для судової справи беруть з “відкритих джерел” і сумнівних сайтів. Ми справді живемо у світі постправди – і вона пробралася і в європейські суди”.
Нагадаємо, у липні 2019 року італійський суд визнав українського нацгвардійця Віталія Марківа винним у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі на Донбасі у 2014 році й засудив до 24 років в’язниці.
Наступне засідання апеляційного суду відбудеться 23 жовтня, тоді виступить сторона захисту.
