У той самий день, коли в столиці України проходить акція на захист української мови, стало відомо, що Національна рада румунів в Україні звернулася до кількох владних інституцій Румунії зі зверненнями, в яких засуджуються «порушення права» румунської громади на освіту рідною мовою, які вони називають «культурно-мовним геноцидом», та висловлюється протест проти проектів адміністративної реформи в Чернівецької області.
Автори звернень критикують бездіяльність румунської держави, яка на їхню думку, не робить достатньо для захисту прав румун в Україні, на відміну від Угорщини чи Болгарії, які вже, як зазначається, домовилися з київською владою щодо забезпечення прав угорської та болгарської громади в Україні, передає «Балканський оглядач».
Звернення румунської громади в Україні спрямовані до парламентських комітетів та урядових інституцій, що опікуються румунами за кордоном та зовнішньою політикою, керівників парламенту, прем’єр-міністра та президента Румунії.
Автори звернень стверджують, що румуни в Україні, яких налічується «близько 500000» і вони є другою національною меншиною в країні після російської, «піддаються добре організованому систематизованому процесу примусової українізації» у «всіх сферах державної політики». «У публічному дискурсі в Україні створено уявлення про те, що лише Угорщина, Польща та Росія мають заперечення проти української асиміляційної політики, а Румунія задоволена тим, що відбувається», – стверджує Національна рада румунів в Україні.
Наголошується, що за 16 років румунська держава не змогла відкрити в Києві Румунський культурний інститут з представництвом у Чернівцях, хоча відповідне рішення ухвалене в 2004 році.
Румунська громада також висловлює занепокоєння проєктами нового адміністративного поділу. Якщо в даний час румунська громада компактно проживає в чотирьох з 11 районів Чернівецької області, то в результаті адміністративної реформи регіон може бути розділений на 3 або 4 макрорегіони, в яких румуни будуть становити лише 10% населення. Це, на думку авторів звернень, призведе до того, що румуни більше не матимуть свого представника у Верховній Раді та будуть мати недостатнє представництво на місцевому рівні, і, таким чином, не зможуть захищати свої права на освіту, використання рідної мови, та національну ідентичність.
Національна рада румунів в Україні є об’єднанням 20 неурядових румунських етнічних організацій.
У Чернівецькій області 12,5% населення області визнали себе етнічними румунами.
В Україні носії румунської мови розділені – згідно з переписом 2001 року, 258 619 осіб оголосили себе молдаванами, і лише 155 130 – румунами.
«Примусова українізація»: Нацрада румунів нацьковує Бухарест на Київ і ставить у приклад Москву
