У храмі ПЦУ Різдва Пресвятої Богородиці, що в Куцівці на Смілянщині, відслужили стародавню службу Хресної дороги Христа, яка правиться з хресною ходою. На надвечір парафіяни храму зустріли свого керуючого архієрея – архієпископа Харківського і Полтавського Афанасія, після чого відбулися слухання доповідей про історію виникнення Святого Письма, а в самому храмі було влаштовано виставку стародруків.
Усе це пов’язане з роком Біблії, який відзначається цьогоріч, повідомляє сайт «ПРОЧЕРК» з посиланням на «Смілянські обрії».
Вже два роки парафіяни храму щонеділі беруть участь у хресній ході, яка символізує Хресний шлях Ісуса Христа. Ця традиція прищепилася тут завдяки ініціативі настоятеля цього храму панотця Василя Шарка, дбанням якого храм відроджений після небаченого занепаду, коли радянська влада перетворила його на колгоспний склад отрутохімікатів.
Ця традиція дещо нагадує службу Стражданням Ісуса Христа, що правиться під час Великого посту напередодні Великодня у Страсний четвер. Богослужіння, яке впровадив отець Василь, запозичене ним зі стародавніх християнських традицій і складається з 14 стацій (подій), що являють собою відомі епізоди Страждань Христа. Традиційно на стінах християнських храмів поміщаються по периметру чотирнадцять ікон або скульптурних композицій, відповідних чотирнадцяти стаціям хресного шляху. Відтак парафіяни під час богослужіння обходять весь храм.
У Куцівці кажуть, що за два роки існування Хресної дороги навколо їхнього храму є підтверджені випадки чудодійних зцілень паломників від тілесних і душевних недуг: глаукома, доброякісна пухлина, астма, неврози. Окремим чудом є об’єднання православних церков.
Древній чин «Хресної дороги» сформувався у Єрусалимському патріархаті під впливом євангельських текстів. З XII ст. Єрусалимський устав поширюється у Візантійській імперії, насамперед Константинополі, Афоні. Знаючи зв’язки Київської Русі з Константинополем, можна припустити й одночасне проникнення Єрусалимського уставу в Київську митрополію.
