Грецьке видання Romfea опублікувало коментар представника Александрійського патріархату митрополита Зімбабвійського Серафима, в якому він висловлює свої побоювання у випадку визнання ПЦУ помісними церквами. Формально закликаючи до всеправославного діалогу з українського питання, він відкрито озвучує, що РПЦ шантажує помісні церкви окупацією їхніх канонічних територій та створенням паралельної ієрархії.
Спочатку Серафим попрікає Вселенського патріарха, що завдяки йому підтвердяться «деякі твердження про те, що росіяни будуть різними способами прагнути мати єпископів у всьому світі, нікого не беручи до уваги», повідомляє «Церкваріум».
«Відсутність діалогу з сестрами православними церквами, де б обговорювалось питання про канонічну церковну юрисдикцію в Україні, призведе до результату, коли росіяни направлять своє духовенство у всі сфери церковної канонічної юрисдикції нашого Вселенського патріархату, навіть у межах Туреччини та в Константинополі. Це означає, що якщо якась Помісна православна церква виступить на користь позиції нашого Вселенського патріархату щодо питання про автокефалію України, РПЦ негайно направить своє духовенство до церковної юрисдикції цієї Помісної Церкви».
Такі погрози завуальовано нещодавно озвучив митрополит Запорізький та Мелітопольський Лука (РПЦвУ):
«Що робити тим священнослужителям, які не хочуть брати участі в сатанинській «церковній» вакханалії, затіяної предтечами антихриста?… Потрібно негайно виходити з тих церковних спільнот і припиняти євхаристійне спілкування з тими єпископами, які погодилися йти шляхом зради своєї віри. Формальне дотримання канонічного права в умовах війни, що почалася проти Православ’я – неможливо. Потрібно відчувати і розуміти внутрішній сенс церковних канонів, живучи в дусі і традиції Священного Передання».
Cerkvarium тоді припустив, що у випадку визнання ПЦУ помісними церквами РПЦ почне створювати парасинагоги на канонічній території цих помісних церков. Що ж, припущення знайшли підтвердження. Митрополит, як і інші його колеги, наразі не бачить іншого виходу задля збереження всеправославної єдності (яка полягає лише в недоторканості власних канонічних територій), як догодити патріархові Кирилу та підвісити визнання ПЦУ в повітрі.
Але, як відомо, по відношенню до Росії політика «умиротворення агресора» завжди призводила лише до ганебної поразки. Так було в Грузії в 2008 році, так було в Україні в 2014 році. Єдиний вихід з цієї важкої ситуації – діяти по совісті та визнати ПЦУ, а потім спокійно дочекатись канонічної агресії росіян. Це дасть привід проявити справжню, а не удавану всеправославну єдність: зібрати всеправославний собор, на якому засудити не тільки неадекватні та неканонічні дії РПЦ, але й заодно визнати окремі положення політичного віровчення, розповсюджуваного РПЦ («Москва – третій Рим» тощо) єрессю. В свою чергу, це дає підстави соборно розірвати євхаристійне спілкування з РПЦ.
