Керівництво РПЦ в Україні (УПЦ МП) та ряд наближених до вказаної конфесії політиків, здебільшого з ОПЗЖ, проводять інформаційну кампанію щодо нібито навмисних підпалів храмів РПЦвУ. Істерія щодо так званих «гонінь на церкву» набула неймовірних масштабів. Насправді ні, жодних ознак спланованих акцій немає.
Про це Релігійній правді повідомили джерела у правоохоронних органах.
У храмі Великомучениці Параскеви П’ятницької Різдва Богородиці чоловічого монастиря причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем послушника монастиря під час опалювання будівлі.
У приміщенні Спасо-Преображенського кафедрального собору Криворізької єпархії Московського Патріархату відбулося займання ящику з петардами, який біля вівтаря храму розмістив місцевий чоловік.
Причиною пожежі у підсобних приміщеннях Успенського Липенського чоловічого монастиря Рівненської єпархії УПЦ МП стало недотримання представниками монастиря правил поводження з легкозаймистими матеріалами.
Пожежа у приміщенні Харалампіївського жіночого монастиря Конотопської єпархії УПЦ МП сталася внаслідок короткого замикання електромережі.
А у приміщенні Свято-Успенського чоловічого монастиря УПЦ МП в Одесі. причиною пожежі став умисний підпал – його здійснив монах цього ж монастиря.
Тож, як бачимо, за лементом про «гоніння» стоїть власна ж недисциплінованість представників РПЦвУ, яке потім використовують в антиукраїнській діяльності «піддані» Кремля.
А тим часом, окремі суди вже виправдали кількох священників РПЦвУ за вчинені правопорушення. Зокрема, у Чернівецькій області суд повернув поліції адміністративну справу щодо священика, якого правоохоронці вирішили притягнути до відповідальності через порушення карантину у Великодню ніч в селищі Красноїльськ.
Також, 28 квітня Херсонський міський суд закрив справу щодо секретаря Херсонської єпархії УПЦ МП і священика Свято-Духовного кафедрального собору Максима Тарасенка, якого підозрювали у порушенні правил карантину.
А ще раніше, Хмельницький міськрайонний суд закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності настоятеля Свято-Успенської церкви УПЦ МП за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У підсумку, зі статусу «гонимої» РПЦвУ повертає собі обличчя організації з недисциплінованими священниками і вірянами, яка нехтує законодавством України, але володіє наявними інформаційними, юридичними та фінансовими потужностями, щоб окремі правопорушники та покидьки могли уникнути заслуженого покарання і ще більше увірували у власну безкарність.
