Після того, як Синод Російської православної церкви (РПЦ) закрив Покровський жіночий монастир в Удмуртії, черниці, які майже 20 років мешкали в монастирі, тепер залишилися без даху над головою. Вони подали позов до районного суду щодо вчинення протиправних дій з боку Іжевської та Удмуртської єпархії Московського патріархату. Таким чином монахині РПЦ подали до суду на своє ж священноначалля.
Про це повідомляє udm.aif.ru
В останній тиждень, за розповідями настоятельниці монастиря Наталії, життя в монастирі стало нестерпним. Представники єпархії РПЦ рейдерськими методами виселяють насельниць, серед яких є і літні, і хворі лежачі. Піти їм нема куди. Черниці сподіваються на суд мирський та божий.
«Про нас зараз ходять різні чутки, що монастир пішов у розкол. Але це неправда, ми є представниками Російської Православної Церкви. Ми відстоюємо чистоту церкви, ми бачимо, що тут відбувається недобре, і не можемо дозволити собі відступити від Христа і прийняти те, що нам пропонують», – пояснює монахиня Наталія.
Більше століття тому на околиці села Кам’яне Заділля Балезинського району в Удмуртії, коштом парафіян збудували Трифонську церкву та кілька господарських споруд. У 1992 р. райвиконком передав церкві у безстрокове користування земельну ділянку площею шість гектарів. Священний синод РПЦ ухвалив рішення про створення тут Покровського жіночого монастиря. З того часу тут проживають 25 черниць, у восьми з них тут зареєстровано місце проживання. Митрополит РПЦ Николай звів черницю Наталю (монахиня Данила) у сан ігумені. Поклав на неї наперсний хрест із врученням ігуменського жезла та призначив настоятелькою Покровського жіночого монастиря при храмі Преподобного Трифона Вятського.
«Виявилося, що паралельно з цими подіями потай від нас відбувалися маніпуляції із земельною ділянкою, храмами та будівлями Покровського монастиря. Право власності на них переходило з рук до рук, – розповідає черниця Наталія. – Управління юстиції … звернулося до Глазовського міського суду з проханням ліквідувати релігійну організацію «Православна парафія Преподобного Трифона Вятського Іжевської Єпархії РПЦ». У січні 2006 р. суд ухвалив позитивне рішення. Під цим приводом у листопаді 2009 р. адміністрація Балезинського району винесла ухвалу про припинення права безстрокового користування земельною ділянкою за Трифонівською церквою. Колишній глава Адміністрації Олександр Васильєв без нашого відома подав до Балезинського районного суду заяву про визнання храму 1910 року будівництва таким що не має власника та визнання його муніципальною власністю. Мотивував він це тим, що в Росреєстрі … немає відомостей про власника храму та земельну ділянку, на якій він знаходиться. Суд заяву задовольнив. Рішення ніхто не оскаржив, оскільки його винесли потай від громадян. Його ніде не опублікували, зокрема й на сайті Балезинського районного суду. На підставі цього рішення право муніципальної власності незаконно було зареєстроване не лише за храмом, а й за всіма об’єктами нерухомості: келії, трапезна, гараж, житлові будинки. Оскільки прокуратура Удмуртії відмовилася заперечувати незаконні угоди з нерухомістю, то такий позов подали ми».
«Всі угоди з нерухомістю та судові акти не можуть бути законними. При їх здійсненні не врахували, що там зареєстровано місце проживання восьми черниць … Понад 15 років вони відкрито володіли та користувалися цим нерухомим майном. Прокурор Удмуртії відмовився оскаржувати ці угоди, рішення районного суду та вживати інших заходів щодо відновлення законності. Останні два роки Глазовська Єпархія РПЦ почала вимагати від трифонських черниць покаяння за релігійні погляди, які нібито суперечать Російській Православній Церкві. Через це у жовтні 2020 р. Глазовська Єпархія звернулася до Балезинського районного суду з позовом про виселення їх із жіночого монастиря», – розповідає адвокат Валєрій Новічков.
