Скоро мине тиждень як Російська православна церква заявила про передачу дюжини українських військовополонених Угорщині. Але про долю бранців досі нічого не відомо. Схоже, що РПЦ планувала за рахунок цього «жесту доброї волі», та за допомоги своїх друзів з Угорщини, покращити своє становище в очах Заходу. Але виходить навпаки.
«Жест РПЦ»
Перша інформація про можливу передачу від РПЦ Угорщині українських військовополонених з’явилась вдень 8 червня. Джерела українських медіа повідомили, що РПЦ та її патріарх Кіріл (Гундяєв) збирається передати Угорщині щонайменше 11 українських військовополонених. Одним з посередників має виступити благодійна організація Мальтійська служба допомоги Суверенного Ордену Госпітальєрів. Водночас ця акція жодним чином не була узгоджена з Україною, а її доцільність пояснюється «закарпатським походженням» військових.
Увечері того ж дня на сайті РПЦ з’явилось повідомлення: «З благословення святішого патріарха московського і всієї русі Кіріла за посередництва Російської православної церкви в рамках міжцерковного співробітництва на прохання угорської сторони відбулося передання Угорщині групи українських військовополонених закарпатського походження, які брали участь у бойових діях».
Окрім цього повідомлення єдиним підтвердженням передачі військовополонених Угорщині є заява віцепрем’єр-міністра країни Жолта Шем’єна, зроблена наступного дня, 9 червня. «Це є жестом Російської Православної Церкви відносно Угорщини, і ці люди завдячують свою свободу цьому», – заявив Жолт Шем’єн для atv.hu, не уточнюючи подробиць.
Після цього того ж дня українське МЗС викликало у Києві «на килим» угорського тимчасово повіреного в Україні і вимагало надати доступ до українських громадян, які опинилися в Угорщині.
Натомість заступник Віктора Орбана, той самий Жолт Шем’єн заявив, що Україні варто було б подякувати Угорщині. «Одинадцять закарпатців вже не військовополонені в Угорщині, а вільні люди. Якби я був представником України, я б сказав спасибі за це», – заявив Шем’єн.
За увесь цей час українські спецслужби так і не отримали підтвердження інформації про сам факт передачі військовополонених та їхнє місцезнаходження. Більше того, з боку російських військових, які відповідають за обмін військовополоненими, не підтверджують факт передачі полонених Угорщині.
«По лінії Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими було обговорено це питання з представниками держави-агресора, уповноважених з питань обміну. На сьогодні представники міноборони РФ не підтверджують передачу громадян України й реалізацією цього проекту, про який повідомляють і медіа, і посадові особи Угорщини», – пояснив представник Головного управління розвідки Міноборони України та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
Що це було?
«Безумовно, це буде розглядатися як цілеспрямована інформаційно-психологічною операцією з боку держави-агресора і РПЦ з порушенням і Женевських конвенцій, і міжнародного гуманітарного права. На жаль, у цьому використовуються деякі міжнародні організації та представники», – заявив Юсов.
Водночас, за даними українських спецслужб, в Угорщині готувалися провести пресконференцію з українськими військовополоненими, на якій вони мали розкритикувати Україну та подякувати РПЦ, яка нібито допомогла передати їх угорській стороні.
«На пресконференції полонені повинні розказувати, як їх начебто примусово мобілізовували, в яких начебто поганих умовах вони воювали, який хороший угорський уряд і РПЦ тощо. Така публічна активність із критикою України та вдячністю до РПЦ була озвучена українським полоненим як обов’язкова умова вивезення з Росії», – розповіло джерело.
Зауважимо, що заява про передачу військовополонених Угорщині з’явилась через день після дводенного візиту до України спецпосланця Папи Римського з мирного врегулювання кардинала Маттео Дзуппі. І в передачі військовополонених брав участь голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Антоній (Сєврюк), який перед тим неодноразово зустрічався з Папою Римським.
Ця ситуація не могла не обійтись без архиєрея РПЦ митрополита Іларіона (Алфєєва), “засланого” до Угорщини. Який також зустрічався з Папою Римським і всіляко лобіює інтереси Кіріла (Гундяєва) в Європі.
РПЦ стає суб’єктом війни
Женевська конвенція про поводження з військовополоненими недвозначно стверджує, що військовополонені перебувають у руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. І саме держава, що взяла в полон, несе відповідальність за військовополонених.
Таким чином РПЦ та її очільник патріарх Кіріл показали, що вони є невід’ємною частиною російської держави, а значить суб’єктом війни проти України.
Скоріш за все, метою цієї акції було повернути втрачену легітимність РПЦ та спробувати зняти міжнародні санкції з патріарха Кіріла. Натомість РПЦ та її угорські друзі заганяють себе у ще глухіший кут. Бо якщо факт передачі військовополонених підтвердиться, то відповідальність за їхні здоров’я та життя лягає, згідно з Женевською конвенцією, на плечі Угорщини.
Угорські друзі Росії
Цією акцією Росія вкотре має намір розіграти так звану угорську карту та актуалізувати уявні проблеми начебто закарпатського сепаратизму.
Ми вже писали як урядові структури Угорщини збільшили фінансову підтримку Мукачівської дієцезії Римо-католицької церкви, яку очолює етнічний угорець Антал Майнек, котра проводить колосальну ідеологічну роботу, в рамках м’якої, повзучої окупації Угорщиною українського Закрапаття.
Водночас угорський урядовий фонд Бетлена Габора, Угорська мальтійська служба милосердя, Угорський реформатський фонд та протестантська благодійна організація AID Dorcas International перераховували очільникам Закарпатської реформатської церкви колосальні суми грошей. Такі фінансові вливання є частиною урядової угорської програми “Підтримка цілей національної політики”.
Ще в 2020 році президент Російської Федерації Владімір Путін та прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан проводили закулісні перемовини щодо використання угорської меншини Закарпаття проти національних інтересів України.
При цьому влада Угорщини продовжує систематично блокувати міжнародні санкції як проти Росії, так і проти патріарха Кіріла.
