Дивне явище можна зараз спостерігати з охочими відвідати Парад перемоги в Москві 24 червня серед іноземних гостей.
Так, наприклад, в посольстві РФ в столиці Хорватії Загребі заявили, що володіють інформацією про те, що президент цієї країни Зоран Мілановіч, нібито, планує відвідати парад Перемоги в Москві 24 червня.
Зрозуміло, посольству РФ стільки ж віри, скільки і президенту Росії, який сидячи в своєму бункері в Ново-Огарьово третій місяць поспіль, розповідає про те, що епідемія коронавірусу в Росії йде на спад. З іншого боку, якщо Зоран Мілановіч і з’явиться на даному заході, то він у вкрай незручне становище поставить в першу чергу свою країну.
Адже президент Хорватії, це в першу чергу президент країни-члена НАТО і він – на Красній площі в столиці країни-агресора? Країни-агресора, яка окупувала частину України, яка через свої спецслужби проводить терористичні акції по всьому світу, розпалює конфлікти, а її солдати і найманці вбивають мирних жителів, застосовують хімічну зброю і т.д. Країни, яку без двох хвилин можуть оголосити в Вашингтоні країною – спонсором тероризму.
При цьому, президент Хорватії буде стояти на одній трибуні не тільки з Владіміром Путіним, а й президентом Сербії, з території якої в 2016 році російський ГРУ намагалося зробити переворот в іншій країні-члені НАТО Чорногорії за допомоги найманців, які воювали до того в проросійських НЗФ на Донбасі. У теперішній же час російські спецслужби, а так само РПЦ разом з СПЦ проводять масштабну операцію з дестабілізації Чорногорії на релігійному ґрунті.
Відверто кажучи, такий сюрреалізм не вкладається в голові. Вкладеться він в голові Зорана Мілановіча? Або хоча б насторожить епідеміологічний катарсис, що відбувається в Росії, який парад Перемоги трансформує в справжнісінький парад смертників, за ступенем його загрози, як учасникам, так і потенційним глядачам.
Але, якщо чесно, в історії з гостями на парад і без Зорана Мілановіча сюрреалізму вистачало до того.
Наприклад, по завіреннях глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова, парад висловили бажання відвідати лідери Вірменії та Азербайджану, між якими не загоюється рана конфлікту, Нагорний Карабах, що регулярно смикається Москвою. Лідери Казахстану, Киргизії, Таджикистану, загроза яким з боку Росії не менша ніж Україні. Президент Молдови, частина якої до сих пір знаходиться під окупацією російських маріонеток, але, що з нього взяти, адже він теж маріонетка Кремля. Так звані президенти Південної Осетії та Абхазії, невизнаних на міжнародному рівні і, по суті, є метастазами «русского міра», але які будуть красуватися поруч … з лідером Хорватії? Ну і на завершення лідери Сербії і Палестини.
Чесно кажучи, я розчарований, що парад Перемоги в Москві не відвідають обласкані Кремлем військовий злочинець Халіфа Хафтар і кривавий диктатор Башар Асад. Бракує і лідерів спонсорованих Росією терористичних угруповань Талібан і Хезболла. А ще непогано б виглядав північнокорейський деспот Кім Чен Ин, але у нього зі здоров’ям не все, слава богу, і, слава богу!
А тому у президента Хорватії поки ще є час подумати про те, чи варто йому їхати в Москву чи ні. Якщо, звичайно ж, це не чергова спроба російських дипломатів видавати бажане за дійсне. Наприклад, як з візитом президента Франції, який нещодавно анонсував заступник глави МЗС РФ Алєксандр Грушко та який сьогодні спростували в прес-службі Єлісейського палацу.
Олександр Коваленко, експерт
