Четвер, 10 Жовтня, 2024
Бiльше

    Церква як інструмент окупації: як Росія використовує релігію для впливу в Україні

    Російська церква розширює свою мережу на окупованих територіях України, повідомив днями Центр національного спротиву. За даними підпілля, церква використовує так званих добровольців патріаршої гуманітарної місії. Під виглядом волонтерів вони працюють з самотніми та хворими місцевим жителям, які залишилися на окупованих територіях. Насамперед їхня головна мета в Україні полягає в розширенні своєю агентурної мережі та ідеологічному впливі на українців в окупації, зазначили у Центрі нацспротиву.

    У підпіллі також зазначили, що ці «добровольці» почали їздити на захоплені території України відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії. Священників активно відправляють на окуповані території для поширення наративів пропаганди серед місцевого населення та для підтримки морального стану російських військових, додають в Центрі нацспротиву.

    Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зібрав більше інформації про те, як Росія використовує церкву на окупованих територіях

    Що відбувається з церквами Херсонщини і Запоріжжя після ухвалення закону про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою?

    Чи долучаються до Православної церкви України громади УПЦ (Московського патріархату)?

    • Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров раніше заявляв, що «російська церква – це зброя російської пропаганди», оскільки підтримує окупацію і ведення бойових дій.
    • Призначений Кремлем керувати захопленою частиною Запорізької області Євген Балицький відмічав «тісну взаємодію органів окупаційної влади з російськими релігійними діячами» і дякував їм за підтримку військових, які беруть участь у війні на боці Росії. Окупаційний керівник захопленої частини Херсонщини Володимир Сальдо, своєю чергою, вважає, що «саме Російська православна церква має об’єднати Росію та Україну».

    «Утиски с перших днів окупації»

    Директор департаменту релігійної свободи Місії «Євразія», священник з Мелітополя Михайло Брицин розповів, що відразу після окупації частини південних територій російські військові почали тиснути на священнослужителів. Зараз в окупації немає жодного священника Православної церкви України.

    «Коли вони зрозуміли, який авторитет мають церкви, вони почали утиски. Спочатку шантаж, потім підкупити, потім просто залякати. Звичайно, що священники православної церкви (ПЦУ) зрозуміли одразу, що тут життя їм не буде, і більшість виїжджали. Хоча деякі залишалися і дехто поплатився життям за це, зокрема Степан Подольчак (священник ПЦУ у Каланчаку, якого закатували та розстріляли військові РФ взимку 2024 року). А більшість священників Московського патріархату, звичайно, що вони прийняли, росіян як «освободітєлєй» і співпрацювали з ними. В Мелітополі, Енергодарі не знайшлося тих, хто захотів би лягати так швидко під РПЦ. Мало хто пішов на співпрацю, мало хто почав радіти цьому «звільненню». Росіяни зрозуміли, що церкви — це все ж потужні осередки українськості», – розповів він.

    «Вплив РПЦ на дітей та молодь»

    На окупованих територіях в церквах просувають наративи російської пропаганди, каже священнослужитель. Також через релігію намагаються впливати на дітей і молодь.

    «Пропагують одне – «руський мир». Тобто, є єдина Російська православна церква, вона сама канонічна, вона сама скрепна, Йде повний захват оцієї території, на якій розповідають, що «Росія тут назавжди». Великий вплив православних зараз на дітей, підлітків і молодь. Усі ці мілітарні організації, які там організовуються, вони під патронатом або під впливом православ’я все ж-таки. І священники там в «октябрята» приймають або в піонери, це відомі факти. Усі ці мілітарні організації, які затягують дітей, вони порядно оздоблені ще «російським миром» через саме служителів Російської православної церкви», – додав він.

    В окупації йде повна зачистка простору від усіх релігійних організацій, які не пов’язані з російською православною церквою, додав Брицин.

    «Неугодних священників там кудись дівають або вони самі виїжджають. Вони підтримували все ж-таки українськість і все. А коли привозять ставлеників з Росії, звичайно, що ці люди приносять повністю кремлівський наратив у свою службу, у свої проповіді, у своє ставлення до людей», – наголосив він.

    Нещодавно прийнятий закон не забороняє діяльність УПЦ МП, а обмежує її зв’язки з Росією. УПЦ МП має 9 місяців, щоб офіційно вийти зі структури РПЦ. Якщо зв’язки не будуть розірвані, релігійні організації можуть бути ліквідовані через суд. УПЦ МП має кілька варіантів після розриву з РПЦ: стати самостійною, але неканонічною церквою, або Об’єднатися з ПЦУ. Як припускає релігієзнавець Дмитро Горєвий Можливе створення нової об’єднаної церкви в патріаршому статусі.

    Херсонщина: «безпека в приорітеті»

    Херсонська обласна військова адміністрація у січні цього року повідомила, що п’ять релігійних громад області вирішили перейти від УПЦ (МП) до ПЦУ. Таке рішення ухвалили 4 релігійні організації в Осокорівці, Миролюбівці, Високому та Антонівці, а також громада Хрещенівки Бериславського району.

    Керуючий Херсонською єпархією ПЦУ, єпископ Херсонський і Таврійський Никодим розповів «Новинам Приазов’я», що на правобережній Херсонщині процес переходу парафій УПЦ (МП) до ПЦУ зараз майже не відбувається. Він пов’язує це з безпековою ситуацією в регіоні.

    «Переходи були, зараз взагалі тут ситуація дуже страшна. Навіть говорити про якісь збори важко, люди бояться, що їм прилетить. Буквально нещодавно біля дніпровського ринку з дронів по машинах, по людях кидали снаряди. Тому у людей зараз трошки інше переживають, за безпеку. Тому я б сказав, це не пасивність, знаєте, а просто є якісь пріоритети у людей. Коли на голову падає, то вони напевно в першу чергу думають за свою безпеку. А потім вже, коли прийде більш такий сприятливий час за щось інше», – пояснив він.

    «Визнати томос»

    Єпископ Никодим запевнив, що Православна церква України відкрита до приєднання. Він розповів на яких умовах це можливо.

    «Визнання томосу. Ті, хто сповідує «руський мир», вони і так не прийдуть. Що стосується інших людей, це просто бажання єдності. І визнання цього томосу про автокефалію Православної церкви України. Тобто ми з вами говоримо не про об’єднання, не про перехід до ПЦУ, а про приєднання до ПЦУ, до томосу. Взагалі той томос був даний для того, щоб православні об’єдналися навколо нього, у свою церкву і самоврядну, автокефальну, щоб вони вели своє церковне життя», – підкреслив єрарх.

    Єпископ Никодим зазначив, що проведення богослужінь виключно українською мовою та перехід на новий календар не є обов’язковими вимогами ПЦУ.

    «У Православній церкві України немає такого правила, от тільки українською і більше ніяк. Взагалі як людям зручно. Я скажу, що українською, напевно, основній масі українців зручніше, тому що вона зрозуміла. Що стосується календаря, знаєте, в ПЦУ досі є громади, які вирішили чомусь бути на старому календарі. Їхня воля приймається, вони служать за старим календарем, за старим стилем. Основна маса з задоволенням перейшла на новий стиль», – додав він.

    Запоріжжя: «потужний вплив двох церков»

    За даними видання «Відбудова Запоріжжя», з початку повномасштабного вторгнення і станом на травень цього року у Запорізькій області перехід від УМЦ (МП) до ПЦУ не здійснила жодна релігійна установа.

    Священнослужитель із Мелітополя Михайло Брицин зазначив, що 70% Запорізької області перебувають в окупації, тому наразі церкви Запорізької області – це переважно церкви самого міста Запоріжжя. За його словами, там відчувається потужний вплив як Української Православної церкви (Московського патріархату), так і ПЦУ.

    «Масові переходи, чесно кажучи, я їх не дуже чекаю, тому що все залежить від людей самих, щоб люди проголосували, причому проголосували ногами, перейшовши в ту, або ту церкву. Статистика переходів для мене – це тільки один шлях або одна сторона того, що відбувається. Інше те, що відбувається серед самих священників у УПЦ, бо ви ж знаєте, що багато священників підписують звернення до митрополита Онуфрія, щоб він все ж розірвав зв’язки з російською церквою. Тому просто чекати, що вони всі перейдуть в ПЦУ не варто, є інші шляхи, щоб українська православна церква все ж залишалася або ж ставала більше українською», – вважає Брицин.

    Директор «Запорізького центру розслідувань» Сергій Сидоров розповів, що у Запоріжжі близько 50 храмів УПЦ (Московського патріархату). Останнім часом переходів до ПЦУ не спостерігалося.

    «У нас у Запоріжжі є два собори УПЦ МП, один монастир, 23 храми, близько 30 невеличких домових церков, каплиць у великих приміщеннях. Після ухвалення останнього закону, переходів не відбувалося. На мій розсуд, це відбувається через те, що УПЦ (МП) занадто довго розповідали собі, що ПЦУ – це «жах», «сатана», «анафема», вони самі собі збудували таку стінку, через яку не перелізти. Якщо казати про Запоріжжя, про ту третину Запоріжжя, що є підконтрольна владі України, то тут вже не такі насправді були великі приходи в УПЦ (МП) останнім часом. Знову-таки ці приходи вони дещо маргіналізувалися», – розповів розслідувач.

    Минулого року у Запоріжжі ухвалила рішення про припинення взаємовідносин міської громади з релігійними організаціями УПЦ (МП), каже журналіст. Це рішення він назвав дещо «популістичним», але воно мало більш внутрішній бюрократичний ефект.

    «Після нього ніхто з серед структури міської влади не береться подовжувати договори користування приміщенням, землею, тим громадам, які перебувають в Московському патріархаті», – пояснив Сидоров.

    За його словами, подовжувати договори оренди таким організаціям не будуть. по деяких церквах були навіть рішення міської влади про дострокове припинення договорів позички з деякими церквами, які займали певні приміщення.

    Місцева влада не може в односторонньому порядку розірвати договір оренди землі з УПЦ (МП), зазначив Сидоров. Проте влада має можливість подати до суду позов на те, що у релігійної громади некоректний статут, якщо вона не розірве зв’язки з РПЦ, додав він.

    Джерело: Радіо Свобода. Олена Бадюк.

    Найсвіжіше

    Популярне