В останні роки Молдова робить значні кроки до європейської інтеграції. Одним із важливих аспектів цього процесу є розрив зв’язків з Росією.
Одним з ключових елементів російського впливу в Молдові є РПЦ. Молдавська православна церква, яка є частиною РПЦ, має велику кількість вірян і впливає на політичне та культурне життя країни. Втім, останнім часом, цей вплив зменшується завдяки мудрим діям уряду Молдови.
Правляча партія Молдови PAS, на чолі з президентом Майєю Санду, виступає за розрив зв’язків між Молдавською православною церквою та РПЦ. У рамках цієї політики, Молдова планує передати будівлю Кишинівської духовної академії під юрисдикцію Бессарабської митрополії Румунської православної церкви.
Крім цього, у Державному університеті Молдови відновлюється викладання богослов’я із залученням теологів – із Румунії. Також Вищий апеляційний суд Кишинева скасував два договори між Молдовською митрополією РПЦ та державою, підписані на початку 2000-них років. Ними обмежувалась зміна юрисдикції храмами, які перебувають у власності держави й на той момент належали до складу РПЦ.
13 липня Румунська Патріархія яку представляли Патріарх Даниїл та Державний секретар Адріан Дупута підписали Протокол про співпрацю із Департаментом зв’язків Республіки Молдова. Митрополит Бессарабський Петру також був присутній на цьому заході.
На фоні цих зрушень, відбувається перехід духовенства від РПЦ до Румунської Церкви в Молдові. РПЦ діє в своєму стилі, сипле заборонами, але священники отримують зарплату від бюджету Молдови і мусять рахуватись із державною антиросійською політикою. В Румунській церкві взагалі назвали РПЦ “окупаційною структурою” через видані “заборони” священникам, які покинули її.
Опозиційний молдавський політик, та експрезидент Додон вже б’є на сполох. Мовляв, на РПЦ ведеться атака. “За допомогою підконтрольних суддів нинішній правлячий режим готує пряму атаку на православну церкву та її майно. Прикладом є рішення Апеляційної палати Кишинева від 5 квітня цього року, яким вона анулювала два договори між міністерством культури республіки і Православною церквою Молдови (під церквою Молдови йдеться про РПЦ, – прим. ред.). Наслідком такого рішення може стати вилучення монастирських будівель у Церкви і вигнання звідти ченців”, – написав Додон.
З огляду на все це, є всі підстави вважати, що президенту Майї Санду вдасться досягти своєї мети нівелювати проросійський вплив РПЦ в Молдові. Румунія, яка є головним союзником Молдови в ЄС, активно підтримує цю політику. Крім того, в Молдові зростає кількість людей, які підтримують розрив зв’язків з РПЦ, через цілковиту підтримку патріархом Кірілом російського вторгнення і недостойної поведінки єпископату РПЦ в Молдові.
Так, офіційний Кишинів висловлював обурення фактом участі очільника РПЦ в Молдові митрополита Владіміра (Кантаряна) у церемонії приведення до присяги так званого президента Придністров’я Вадіма Красносєльського, що відбулась у грудні 2021 року. Також у заході взяв участь посол РФ в Молдові Олєг Васнєцов. Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Молдови назвало це “недружньою акцією”. Своєю чергою, митрополит Владімір (Кантарян) назвав євроінтеграційні процеси у Молдові “прозахідними, які йдуть не від Бога, а з іншого боку”. Молдовську митрополію Моспатріархату закликали визначитись.
Передача будівлі Кишинівської духовної академії Румунській православній церкві – це символічний жест, який має важливі політичні наслідки. Зробити цей крок запропонував Голова Сенату Румунії Ніколає Чуке.
Цей та інші кроки означають, що Молдова визнає духовну юрисдикцію Румунської православної церкви над Молдовою, залучає досвід Румунського духовенства для позбавлення впливу Московського патріархату на території своєї країни.
Це також зміцнює румунські культурно-політичні зв’язки з Молдовою.
Імовірні наслідки
Швидше за все, кроки Молдовського уряду призведуть до зведення до мінімуму російського впливу на румунське населення через Російську Церкву. Це також сприятиме європейській інтеграції Молдови, оскільки Румунія є членом ЄС, але з іншого боку, це може призвести до зростання напруженості між Молдовою та Росією, яка також має значний вплив в країні.
Важливо також побачити, як ці кроки уряду сприйме молдавське суспільство. А воно має сильні антиросійські настрої. 21 травня 2023 року у Кишиневі відбувся велелюдний історичний мітинг. 80 тисяч людей без жодних партійних прапорів зібралися на площі у центрі міста, щоби підтримати рух країни до Європейського Союзу та заявити про це вголос.
Сама президентка Молдови підтверджувала в інтерв’ю, що обрала відкрито антиросійську орієнтацію. Саме її партія запровадила заборону на путінську символіку, заборонила трансляцію російської пропаганди в телеефірі.
