Нещодавно у Санкт-Петербурзі відбулось засідання Синоду російської церкви. Першим рішенням, що було прийнято на ньому, стало затвердження так званого документу Бібілійно-богословської комісії московського патріархату під назвою «Про спотворення православного вчення про Церкву в діяннях ієрархії Константинопольського Патріархату та виступах його представників».
Цей документ вже було опрацьовано на нещодавній архієрейській нараді рпц, що відбулась минулого місяця у Троїце-Сергієвій Лаврі. Про історію написання, та і власне аналіз самого документу, ми вже писали у наших попередніх публікаціях. У москві на цю богословсько-канонічну компіляцію покладають великі надії, адже нею вони прагнуть засудити Вселенського Патріарха в єресі.
Проте від самого початку російські церковники стикаються із багатьма труднощами у реалізації цього лукавого плану. Всі ці перепони ставлять московський патріархат у доволі незручне становище. Нинішнє ухвалення його на Синоді – ще й у безглузде. Адже навіть Журнал Синоду, якому присвячене це питання, вже сам по собі являє всю безглуздість цього рішення.
Для прикладу у Журналі сказано, що синодали слухали «повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про Архієрейську Нараду, що відбулася». Безглуздість полягає в тому, що всі члени Синоду, були учасниками архієрейської наради, на якій і розглядались ці питання. Дехто з них навіть сидів у президії тої ж наради. Тепер же їх очільник розповідає їм про цю нараду.
Яка в цьому логіка? Навіщо повторювати те саме? Чи можливо в членів синоду склероз, чи вони вже такі старі, що не пам’ятають, що ухвалювали кількама тижнями раніше? Якщо у ієрархів і дійсно проблеми з пам’яттю, то як же тоді вони кидають виклик Константинополю і всій повноті Православ’я?
Але ж ні, проблем з пам’яттю у них нема, принаймні у Гундяєва точно нема. Така ж безглуздість обумовлена тим, що архієрейська нарада, хоча і більша за кількістю членів ніж Синод, проте немає ніякої канонічної сили, як Синод. Тому і довелось Гундяєву знову повторювати те саме, для того аби надати сумнозвісному документу хоч якусь правову вагу. Не даремно ж Алфєєв рік слухав виступи єрархів Константинополя.
Проте безглуздість на цьому не припиняється. Адже тепер цей же документ доведеться ще раз розглянути і затвердити на архієрейському соборі російської церкви. Адже саме собор затверджує усі рішення і постанови Священного Синоду. Тобто ті самі єпископи, які були на нараді (за виключенням єпископів з України), знову будуть слухати і затверджувати той самий текст! До того ж без жодних виправлень і доповнень! Погодьтесь, виглядає доволі абсурдно і смішно!
Окрім цього, сам архієрейський собор церковна москва не може скликати уже більше 5-ти років. І навіть зараз ніхто з рпц не зможе назвати його точної дати. З упевненістю можна сказати, що в скорому часі він не відбудеться. Бо ж рпц банально не може зібрати усіх своїх єпископів, особливо тих, що в Україні. Вони ж становлять майже третину всього єпископату!
Тож допоки в москві будуть скликати цей Собор, і носитимуться з цією компіляцією, як дурень із писаною торбою, їх самих скоріше осудять в єресі. І це в кращому випадку. У гіршому ж цей так званий собор доведеться проводити у Гаазі, у перервах між судом за співучасть у російській агресії. Ось там-то точно зберуться всі російські єпископи.
