19 липня 2023 року у Троїце-Сергієвій лаврі завершилась Архієрейська нарада російської церкви. Першою і головною доповіддю цього зібрання був виступ очільника московської патріархії Кіріла Гундяєва. Левову частку своєї величезної промови Гундяєв присвятив українському питанню. В цьому ключі він розглядав відносини рпц і Вселенської Патріархії.
Уже традиційно Кіріл Гундяєв звинуватив Вселенського Патріарха Варфоломія у розколі православного світу, що сталось нібито після дарування Томосу про автокефалію для Православної Церкви України. Окрім уже звичних звинувачень, Гундяєв оголосив і нові з конспірологічним змістом. Так очільник московської патріархії у всій нинішній ситуації вбачає «цивілізаційний конфлікт з народами, що сповідують православ’я».
Всю цю боротьбу, за словами Кіріла, ведуть «впливові світові політичні сили, ворожі не лише до Росії та Православ’я, а й до всього християнського світосприйняття». На думку Гундяєва, кінцева мета цієї боротьби – «зруйнувати Православ’я, а зрештою – знищити всю християнську спадщину в принципі».
Таким чином Кіріл повторив усі російські наративи про «якійсь злі сили» які намагаються знищити росію і всю так звану слов’янську цивілізацію. Фактично з уст Гундяєва пролунала вся та ж російська пропаганда, але в релігійні обгортці. По-суті рпц в особі її очільника намагається створити ідеологічне обґрунтування російській агресії, надавши їй сакрального змісту. За їх логікою, це не шовініста політика кремля, а цивілізаційна боротьба добра зі злом. Де на стороні добра, звісно, виступає росія, а на стороні зла – увесь цивілізаційний світ.
Константинополь, за словами Гундяєва, став «одним із знарядь» у цій боротьби проти росії і проти Православ’я. Саме Константинополь, на думку очільника рпц, винен у початку «гонінь на Церкву», вірніше на російську церковну філію в Україні, які «з початку 2022 року набули нового розмаху».
Тобто не російські ракети і вірність ідеалам руського міра спричинили несприйняття і відразу в українському соціумі до УПЦ (що в єдності з МП), а Константинополь. Більш абсурднішого придумати просто не можна! Проте на цьому перли від Гундяєва не завершились.
Наступну частину своєї промови він присвятив власне самій УПЦ (що в єдності з МП). Приступаючи до аналізу висловів Кіріла щодо своєї філії в Україні відзначимо одну цікаву, але малопомітну деталь. Говорячи про стан УПЦ (що в єдності з МП), Кіріл жодного разу не згадав її очільника митрополита Онуфрія Березовського! Що виглядає дуже дивно, адже раніше московський церковний лідер всюди закликав підтримувати свого протеже в Україні. Тепер же Кіріл закликає молитись за «тих єрархів, священнослужителів і мирян, хто, будучи гнаними українською державою, терплячи ганьбу, зазнаючи арештів, мужньо зберігають вірність єдності нашої Церкви, відстоюють переданий нам Отцями Церкви канонічний лад».
Імовірно Онуфрій втрачає свій авторитет в очах Кіріла, на відміну від одіозного колишнього намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла, який за словами Кирила, «сьогодні є сповідником, який залишається вірним своїй архієрейській присязі та єдності наших Церков». Йому ж Гундяєв разом із єрархами рпц навіть заспівали многоліття! Після таких слів московського патріарха стає зрозумілим за що страждає митрополит Павло. Усі ж інші, хто веде себе не як Павло Лебідь, і кому бракує «мужності чи совісті зберігати канонічний порядок» для московської патріархії – слабаки! У майбутньому за їх слабкодухість їх чекає гідна «винагорода».
Не згадав Кіріл і про так званий Собор у Феофанії, який провела УПЦ (що в єдності з МП) у травні минулого року. Нагадаємо, що самі учасники цього зібрання ось уже більше року всюди заявляють, що саме завдяки цьому Собору вони повністю розпрощались із москвою. Проте як бачимо для москви цей так званий Собор немає ніякого значення, щоб навіть згадати про нього на простій нараді. Усі рішення цього недособору пустий звук, лише чергове окозамилювання, які навіть ні на краплю не хвилюють російське керівництво.
Більше Кіріла розгнівало не Собор, а відмова згадувати його ім’я на богослужіннях в українських храмах. Коментуючи цю ситуацію, Кіріло навіть припускає, що в храмах УПЦ (що в єдності з МП), в яких більше не поминають його – не можна причащатись! Адже це «является открытой дверью к сползанию в раскол», бо ж, за словами Гундяєва, поминання його імені є проявом збереження єдності, що відповідає «канонам і багаторічній традиції».
Утім це є повна маячня! Бо ж все це є лише російською богослужбовою традицією! До слова в грецькій традиції такого обов’язкового поминання предстоятеля на кожній парафії – немає! Кожен священник поминає лише свого правлячого єпископа, а сам же єпископ поминає Предстоятеля. Ніякого розколу в цьому немає, а Причастя, як і будь-які інші таїнства є дієвими і спасительними!
Проте як бачимо у москві ім’я патіарха вище за самого Христа! І лише воно є індикатором «канонічності храму і благодатності таїнств». Проте така доктрина є простою єрессю. І цю єресь виголошує той, хто інший звинувачує в єресі!
Окрім цього Кіріл вкотре закликав своїх підопічних молитись і підтримувати російських військових. Тим самим рпц вкотре засвідчила свою участь у війні проти України.
Таким чином, підсумовуючи усе вище сказане, можемо констатувати, що наші прогнози щодо всієї цієї наради виявились вірними. Доповідь Кіріла чергове цьому підтвердження. Вся його промова свідчення вірності кремлю і його політиці. Ніяких позитивних зрушень від рпц чекати не варто. Ніколи і ні за яких умов ані світська, ані церковна москва не зможе відпустити Україну. Вони і далі намагатимуться утримати нашу Батьківщину, проте чим далі вони будуть рухатись цим шляхом, тим більше руйнівним він буде для них, і обов’язково приведе до повного краху.
