Літературне слово є немовби шпилькою в серці, що спонукає до споглядання та спонукає прямувати вперед. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 27 травня 2023 р., з поетами та письменниками з різних континентів.
Митці слова прибули на семінар «Глобальна естетика католицької уяви», організований у Римі єзуїтським часописом «La Civiltà Cattolica» та єзуїтським Джорджтаунським університетом зі США. В зустрічі брав участь також і відомий кінорежисер Мартін Скорсезе, повідомляє Vatican News.
Вітаючись з ними, Святіший Отець зазначив, що цими днями учасники зустрічі роздумували про те, як віра зачіпає сучасне життя, стараючись дати відповідь на голод сенсу. Він зауважив, що в своєму житті він любив багатьох поетів і письменників, а також викладав літературу. «Слова письменників допомогли мені зрозуміти себе самого, світ і мій народ, а також поглибити розуміння людського серця, мого особистого життя віри, і навіть мого пастирського завдання, як також і теперішнього служіння», – зазначив він, запропонувавши на основі особистого досвіду кілька думок про важливість місії письменників і поетів.
«Ви – очі, які споглядають і які мріють», – сказав Папа, промовляючи до літераторів, зауваживши, що люди прагнуть «нового світу», якого, правдоподібно, «не побачимо на власні очі». Однак, митець – це людина, яка своїми очима «і бачить, і мріє», тобто, має здатність пророкувати. «Мистецтво – це протиотрута від ментальності обрахунків і одноманітності, воно є викликом для нашої уяви, для нашого способу бачити та розуміти речі. Й у цьому сенсі також і Євангеліє – це мистецький виклик, із “революційним навантаженням”, яке ви покликані виражати завдяки своїй геніальності, використовуючи слова, що протестують, кличуть, підносять голос», – сказав Папа письменникам і поетам.
Наступним завданням, яке стоїть перед літераторами, Святіший Отець назвав бути «голосом людського неспокою». Він зазначив, що мистецьке натхнення є не тільки відрадним, але й таким, що викликає занепокоєння, представляючи «як прекрасну, так і трагічну дійсність». «Мистецтво – це плідний терен, на якому виражаються полярні протиставлення дійсності», – сказав він, зауважуючи, що в житті існують речі, які ми не можемо навіть зрозуміти чи для яких не знаходимо відповідні слова. Й це є «полем діяльності» літераторів, а також місцем, «де часто переживаємо досвід Бога». «Ось про що хочу сьогодні вас просити: виходити за межі визначених і закритих бортів, бути винахідливими, не приручаючи свій неспокій і неспокій людства», – закликав Святіший Отець, додаючи, що це дає змогу діяти Святому Духові, «творити гармонію серед напруження та суперечностей людського життя, підтримувати запаленим полум’я добрих прагнень і робити внесок у зростання краси в усіх її формах».
«В цьому полягає ваша праця як поетів, письменників, режисерів, митців: оживляти, втілювати, давати слово тому всьому, чим живе людська істота, що відчуває, про що мріє, від чого страждає, творячи гармонію та красу. Це євангельський труд, який допомагає нам також краще зрозуміти Бога як великого поета людства. Вас критикуватимуть? Гаразд, несіть тягар критики, стараючись також чогось навчитися з критики. Але в будь-якому випадку не переставайте бути оригінальними, креативними», – закликав Папа літераторів, зауваживши, що вони належать до тих, «хто формує нашу уяву». Й це є важливим, бо має вплив «на духовну уяву людей нашого часу». Сьогодні ж викликом для католицької уяви, за його словами, не є «пояснювати» таїнство Христа, бо «воно насправді є невичерпним», а «створювати можливість доторкнутися до нього, наблизити, передати як живу дійсність».
