Положення законопроєкту «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій» (№8221) містить ознаки порушення положень Конституції України.
Про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.
У ст.ст. 1, 2 проєкту Закону передбачається, зокрема, що релігійна організація, в тому числі релігійна громада, використовує в своїй назві (як повній, так і скороченій), найменуванні слово «православний» або «православна» у відповідних відмінках виключно у випадку, якщо ця релігійна організація у канонічних та організаційних питаннях підлегла Православній Церкві України (ч. 1 ст. 2 проєкту Закону). За рішенням керівного органу Православної Церкви України, слово «православний» або «православна» у відповідних відмінках може використовуватись іншими релігійними організаціями (ч. 2 ст. 2 проєкту Закону).
«На нашу думку, запропонована монополія релігійної організації на термін «православний» є недостатньо виваженою та містить ознаки порушення ст. 35 Конституції України, зокрема членів інших релігійних організацій», – йдеться в документі.
У ст. 3 проєкту Закону пропонується визначити організаційні засади функціонування «іноземних релігійних організацій». Згідно положень ч.ч. 1, 2 цієї статті «іноземні релігійні організації можуть здійснювати діяльність в Україні за умови, що їх діяльність не шкодить національній і громадській безпеці, охороні публічного порядку, здоров’я чи моралі, правам і свободам інших осіб», а «діяльність іноземних релігійних організацій, які прямо або опосередковано, в тому числі через публічні виступи керівників, підтримують збройну агресію проти України, заборонена на території України».
«Щодо зазначеної пропозиції законопроєкту зауважимо, що Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не дає конкретно визначеного поняття «іноземні релігійні організації», так само як і проєкт не дає визначення цього поняття. Принагідно зазначимо, що в Україні існує численна мережа релігійних організацій різних релігійних конфесій, керівні центри яких знаходяться за кордоном, тому відсутність правової визначеності може спричинити правову колізію у застосуванні норм», – йдеться у висеовку ГНЕУ.
Автори документу також зауважили, що запропоновані новели більш притаманні для змісту статуту релігійної організації, а не закону.
