Московський патріархат продовжує скеровувати власну філію в Україні (так звану УПЦ МП) на проведення акцій, спрямованих проти особи Вселенського патріарха Варфоломія І. Це не дивно, оскільки саме Вселенський патріархат позбавив українське православ’я залежності від Москви і визнав Українську Автокефальну Церкву.
Зрозуміло, що вчинивши такі дії, Константинополь став ворогом №1 для Московського патріархату і для Кремля, які роками воюють з Україною. У підсумку РПЦ і Кремль об’єднали власні зусилля в атаках на Варфоломія І, про що свідчить участь у них міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова.
Для чергової атаки на Вселенського патріарха Варфоломія І філія Російської православної церкви в Україні планує провести обговорення питань, які в світовому православ’ї давно не викликають ніяких дискусій.
Зокрема сайт РПЦвУ повідомляє, що 11 листопада 2021 року, на виконання рішення Синоду РПЦвУ, відбудеться конференція на тему: «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри». Організатором конференції виступає РПЦвУ, а форум присвячено «богословсько-канонічному осмисленню принципу соборності Церкви та питанню першості серед Помісних Православних Церков».
Варто зазначити, що першість Вселенського патріархату завжди визнавали всі Церкви, в тому числі, сама РПЦ. Для прикладу нагадаємо, Російська Церква, перебуваючи 141 рік в розколі, запросила до себе саме Константинопольського патріарха для того, щоб той надав їм патріаршу гідність, що фактично означало автокефальний статус РПЦ.
У 1663 році московське духовенство зверталось до інших патріархів з питанням про права приймати апеляції і рішення щодо важливих питань Вселенським патріархом. Усі патріархи одностайно відповіли, що лише Вселенський патріархат має це право, і тільки він. Також ніхто не заперечував те, що саме Вселенський патріарх головує на Всеправославних соборах.
У 1923 році у Церковних відомостях Моспатріархії визнавали, що «відповідно до вчення Церкви Христової, вираженому в рішеннях семи вселенських, соборів, визнаних як православними, так і римо-католиками, Константинопольський престол — не просто одна з церковних областей, подібна іншим; він вважається невід’ємною частиною Православної Церкви, поширеної по цілому світові… Особливо важливо відзначити той факт, що тільки за ним одним визнається право приймати прохання зі скаргами єпископів, які вважають себе скривдженими помісними соборами. В цьому останньому сенсі патріарх Константинопольський постає перед православними всіх країн як верховний суддя».
Якщо у той час Москва визнавала перераховані права Константинополя і не сперечалась за першість, то після більшовицького перевороту в Моспатріархії зросли амбітні плани з перехоплення цієї першості.
Після Другої світової війни диктатор Іосіф Сталін навіть намагався скликати щось на кшталт Всеправославного Собору, де мали бути предстоятелі всіх Православних Церков. За ймовірним задумом вождя, Московського патріарха мали зробити «новим Вселенським патріархом» згідно з концепцією «Москва – Третій Рим». Проте цей план провалився і майже ніхто на цей собор не приїхав. Ніяких серйозних рішень на ньому не прийнято.
Після надання Вселенським патріархом Варфоломієм І автокефалії Православній церкві України, Кремль зазнав відчутного удару у зв’язку з втратою впливу на Україну. Москва вирішила завдати низку ударів у відповідь і, заодно, спробувати перехопити першість в православ’ї шляхом атак на Вселенського патріарха. Його закидали безглузді обвинуваченні, у тому числі, у «неканонічному втручанні» в церковні справи України та «визнанні розкольників». Зараз ці теми досі не сходять зі шпальт інформаційних платформ РПЦ і Моспатріархату в Україні.
Анонсована на 11 листопада 2021 року чергова “міжнародна конференція” РПЦвУ знову буде присвячена питанням, на які третьокурсник семінарії може дати однозначну відповідь, з огляду на історичні прецеденти дій Константинопольського Патріархату щодо надання автокефалії, а також маючи безапеляційні документальні пояснення того, що Київська митрополія (територія України) ніколи не передавалась в адміністративне управління Москві. Як відомо, у 1686 році Московському патріарху лише надали право висвячувати Київських митрополитів, при цьому останні були зобов’язані згадувати Константинопольського патріарха, як свого “главу і начало”.
Крім цього, першість Вселенського патріарха записана в Диптиху, що навіть найзапекліші фанатики церковного Кремля визнають. Щобільше, на Вселенських Соборах також було закріплені права для Константинопольського престолу, як для другого Рима (28 правило 4 Вс. Соб. та інші).
Судячи з того, як зухвало Моспатріархія взялась судити дії всіх навколо, не лише Вселенського патріарха, але і другої за честі Церкви Александрійського патріархату, в РПЦ вже остаточно готові до того, щоб переписувати канони православ’я. Тобто саме Російська Церква має намір порушити ту саму незайману “чистоту православ’я”, яку лише в Моспатріархаті, за їх словами, нібито так ревно охороняють.
Про що це свідчить? Про велику гординю, яка засіла в душі Московських єрархів, і яка тягне за собою всіх інших, хто згідний з РПЦ. Найперше мова йде про Сербську та Єрусалимську Церкви.
Також, керівники РПЦ категорично заборонили духовенству РПЦвУ, хоча вона і є нібито самоврядною, йти на контакт із ПЦУ чи Вселенським патріархатом. На підставі цього, РПЦвУ змушена була розірвати євхаристійне єднання із Константинопольською православною церквою, а її єрархи не прибули на Об’єднавчий собор (за виключенням двох митрополитів).
Пізніше, під час візиту патріарха Варфоломія до України, саме РПЦвУ організовувала акції «наш предстоятель Онуфрій» та «Варфоломій — ми тебе не звали». Інші ж взагалі мали бажання йти на зустріч патріарху Варфоломію з вигуками: «наш патріарх Кіріл».
Православним українцям, які вболівають за єдність православ’я, залишається лишень молитись за навернення заблудших душ, щоб і вони змогли виконати заповідь Бога, в якого всі християни вірять — Ісуса Христа: «Щоб усі були єдині». Зараз, на жаль, ми бачимо постійні обговорення прав Вселенського патріарха та намагання з боку Москви скликати новий Амман 2.0. Водночас межі прав патріарха Варфоломія вже давно вирішені і в недалекому минулому були визнані самим Московським патріархатом. А значить дії Вселенського патріархату щодо розв’язання українського церковного питання канонічні й правильні.
Автор: релігійний оглядач Петрущак Іван
