Парафіяни Російської православної церкви в Україні (УПЦ МП) своїми хресними ходами у неділю 21 березня нагадали владі про конституційні гарантії невтручання держави у справи церкви.
Як повідомляють “Українські новини”, таку думку висловив проросійський народний депутат України, прихильник “русского міра” Вадим Новинський, вітаючи у Фейсбук вірян із Днем Торжества Православ’я.
“У містах, де пройшли Хресні ходи, віруючі хотіли звернути увагу на антиукраїнські і незаконні дії, вчинені попередньою владою. Як 1200 років тому, так і сьогодні держава намагалася втручатися в справи Церкви і встановлювати свої порядки. Але в церкві порядки є незмінним вже протягом 2000 років, за цей час православна церква не раз доводила, що перемагає будь-які вторгнення державних мужів в церковне життя. Але у Церкви є управитель – Господь Бог, і саме він керує всіма віруючими людьми”, – підкреслив Вадим Новинський.
Досидь дивно чути заяви про неприпустимість втручання можновладців у справи церкви від нардепа, який за сумісництвом є дияконом РПЦвУ (УПЦ МП).
Нагадаємо, влітку 2020 року Вадим Новинський сам розповів про своє посвячення у сан диякона, яке, за його словами, відбулось зі свідомим порушенням дияконської присяги, даної перед хрестом і Євангелієм. Перед прийняттям будь-якого священного сану, кандидат у священство повинен принести присягу перед Хрестом і Євангелієм, в якій, зокрема, сам ставленик дає обітницю не брати участі ні в яких політичних партіях, рухах чи акціях.
Враховуючи той факт, що Новинський досі є активним учасником політичного життя, обіймає високу посаду, має сан диякона і лишається найкрупнішим спонсором РПЦвУ (УПЦ МП), його вплив, чи навіть втручання, у внутрішні справи конфесії не викликають сумніву.
Що ж, процитуємо “старшого брата” Новинського Владіміра Путіна: “Хто обзивається, сам так називається”.
Але якщо серйозно поставити питання: “Навіщо Новинський сипле заявами про невтручання держави у справи церкви, у той час, як сам є уособленням такого впливу?”, то іншої відповіді, окрім: “Щоб бути монополістом втручання у внутрішні справи церкви”, на думку не спадає.
