Колишній офіцер Комітету державної безпеки Союзу Радянських Соціалістичних Республік Владімір Попов закінчив працю над власними мемуарами. Він сформував із спогадів про часи служби книгу “Змова негідників. Записки колишнього підполковника КДБ”, у якій розповідає про особливості становлення режиму Владіміра Путіна та ключові події, до яких мали відношення радянські і російській спецслужби.
Отримавши згоду автора, видання “Гордон” ексклюзивно опублікувало витяги із згаданої книги.
Владімір Попов у книзі розповів, що з початком епохи перебудови спецслужби стали на шлях “схрещення” російських націоналістів з Російською православною церквою закордоном. Такі заходи мали на меті компрометацію вказаної релігійної організації і, у майбутньому, її повне підпорядкування Московській патріархії.
Зокрема, в січні 1992 року, Синод РПЦЗ відрядив до Росії вікарія Західно-Європейської єпархії єпископа Варнаву (Прокофьєва). Основним завданням владики була організація постійно діючого синодального подвір’я в Москві. І таке подвір’я незабаром з’явилось в будівлі Марфо-Маріїнської обителі, що на території клініки № 68.
В тій же будівлі розміщувався неофіційний штаб національно-патріотичного фронту “Память”, який очолював агент спецслужб Дмітрій Васільєв.
В тому ж 1992 році, від імені єпископа Варнави (Прокофьєва) було оголошено про альянс з “Памятью”, яка тут же оголосила початок створення загонів для захисту храмів РПЦЗ від захоплень. Звісно, храми ніхто захоплювати не збирався, це була справжнісінька провокація з метою радикалізації громади. А Дмітрій Васильєв заявив, що готовий взяти Москву у потрійне кільце блокади, з метою повалення існуючого режиму.
Характерною для більшості націоналістичних організацій Російської Федерації була ідея об’єднання територій, де проживають етнічні росіяни, навколо РФ. Тобто, мала утворитись союзна держава, кордони якої наближались би до кордонів Російської імперії. Так поступово сформувалась концепція “русского міра”, яка стала основоположною для режиму Путіна.
Окрім вказаного, Путін та його прихильники доклали чимало зусиль, щоб об’єднати ідеї комунізму, соціалізму і православ’я. Схрещення Біблії та “кодексу будівельника комунізму” і лягло в основу ідеології “путінізму”.
В результаті всіх проведених заходів, російські спецслужби підготували поле для “поглинення” РПЦЗ Московською патріархією. Вінцем цього процесу стало вручення паспортів громадянина РФ генеральним консулом Росії в США Сєргєєм Гармоніним групі священнослужителів РПЦЗ. Серед новоспечених громадян РФ опинились: єпископ Монреальський і Канадський Гавриїл, протоєреї Серафим Ган і Андрєй Соммер, директор із зв’язків Архієрейського собору РПЦЗ Ніколас Охотін та інші.
Друге громадянство кліриків означало їхній перехід під юрисдикцію Росії. У випадку виявлення їхніх зв’язків із спецслужбами РФ, вони підпадали під їхній захист. Саме для захисту агентури і було проведене вручення паспортів.
Однак, для релігійної організації це насправді означало повну втрату будь-якої незалежності. Автор книги Владімір Попов посилається у мемуарах на слова настоятеля храму Святого Царя Мученика Ніколая ІІ протоєрея Міхаіла Ардова, який зазначив: “Це остаточна перемога КДБ над закордонною церквою. В той де час, це нерозумне рішення… Патріархія завжди “в кишені” у того, хто сидить в Кремлі”.
Можемо лише припустити, що Владімір Попов у своїй книзі розповів далеко не всі “підкилимні ігри” навколо релігійних організацій, які проводили спецслужби Радянського Союзу і Росії. Для того, щоб розповідати деякі таємниці, треба вміти зберігати інші. Часто багато фактів з діяльності спецслужб не розповідаються з міркувань безпеки своєї чи своїх рідних. Іноді, “колишні” офіцери КДБ не бажають “підставляти” своїх колег по цеху.
У будь-якому разі, навіть оприлюдненої крихти інформації в книзі “Змова негідників. Записки колишнього підполковника КДБ” достатньо для того, щоб остаточно переконатись у “незалежності” Російської православної церкви від Кремля та російських спецслужб.
Записки колишнього підполковника КДБ: Патріархія завжди "в кишені" у того, хто сидить в Кремлі
