Група батьків з анексованого Криму звернулася до лідера кримського відділення партії «Коммуністи Росії» Лєоніда Грача та президента сусідньої Росії Владіміра Путіна із закликом допомогти відродити на півострові шкільну освіту українською мовою й «повернути українську гімназію» в Сімферополі.
Такий матеріал опублікований у партійній газеті «Іскра правди» від 20 лютого, повідомляє Крим.Реалії.
У тексті звернення, зокрема, йдеться про те, що після 2014 року російська влада в Криму закрила українські школи, українську газету та український театр, а загалом у Криму «розпочався етноцид українців, порушуються їхні права на спілкування, культуру, віросповідання». Автори ставлять запитання, «як діти зможуть говорити рідною українською мовою, якщо в Криму немає шкіл, підручників і вчителів, які могли б вільно викладати».
У 2019 році Кримська правозахисна група повідомляла, що на півострові не залишилося жодної української школи.
Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова бачить у публічних закликах відкрити українську гімназію в Криму політичне підґрунтя.
‒ Шість років навмисно знищувати все українське в Криму і раптом з’являється якась група батьків, яка просить комуністів припинити етнокультурний геноцид українців. Це, м’яко кажучи, дивно. Ще в 2017 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію з вимогою до Росії забезпечити навчання українською та кримськотатарською мовами в Криму. Мені здається, зараз російська влада веде якусь гру, в якій вона, з одного боку, як і раніше, не підкоряється резолюції ООН, але, з іншого боку, тут ніби як самі люди просять. Мені це нагадує Радянський Союз, коли у нас багато речей робилися «на прохання трудящих». Звичайно, ми хочемо, щоб українська мова повернулася в Крим, щоб прочинилися ці двері і щоб зник страх у зв’язку з цим. Але чи не стане ця школа майданчиком для російської пропаганди ‒ дуже велике запитання.
Валентина Потапова вказує на те, що в російських державних освітніх стандартах викладання можна зустріти тези про включеність української літератури в російську культуру, тобто про підпорядковане становище українського народу щодо російського.
