Нещодавно на офіційній сторінці проросійського депутата Андрія Деркача, який потрапив під санкції США, опублікувано лист до Вселенського Патріарха Варфоломія.
Деркач неодноразово був організатором інформаційних форумів, різного роду інформаційних майданчиків, на яких пропагувався “русскій мір”, дружба з РФ і пісня про “адін народ”. Деркач також очолив інформаційну атаку проти Байдена і Порошенка, що отримала назву «плівки Деркача».
Деркач говорить про улікування розколу, якого не сталось. Але не згадує про те, чому цього не не сталось. Він не згадує причини, чому саме Онуфрій та весь єпископат РПЦвУ не прийшли на Об’єднавчий собор.
У листі описується розділення православних, яке так і залишилось після дарування Томосу і це все ставиться в докір патріарху Варфоломію. Хоча першопричина всіх негараздів і того, що так сталось, – не в Томосі й Вселенському патріарху, а у поведінці РПЦ в Україні, яка йде на поводку московського патріархату. Кожен пункт цих звинувачень – віддзеркалення дій Онуфрія і тих, хто не захотів бути на Об’єднавчому соборі. По суті те, що мали зробити єрархи РПЦ в Україні, ставиться в докір патріарху Варфоломію.
На Об’єднавчий собор, який проводився під керівництвом Вселенського Патріархату, президентом України були запрошені всі єрархи трьох розділених між собою православних церков (УАПЦ, УПЦ КП і УПЦ МП). Але у Московському патріархаті лише двоє єрархів висловили бажання взяти участь в об’єднанні і залікувати розкол. Чому тоді пан Деркач звинувачує Вселенського патріарха у розколі, якщо саме більшість єпископату МП в Україні відмовилась йти на Об’єднавчий собор? Більше того, чому Деркач називає тих представників МП, які прийшли на Об’єднавчий собор (митрополитів Симеона і Олександра), «маргінальними представниками»? Дерккач говорить про залікування розколу, висловлює «колосальну стурбованість від поглиблення поділу, яке торкнулося майже кожної православної сім’ї» і водночас називає тих, хто прийшов на Об’єднавчий собор, щоб улікувати той розкол, «маргінальними представниками». А що зробили для об’єднання православ’я в Україні сам Деркач і Онуфрій із своєю раттю?
Читаючи лист Деркача до патріарха Варфоломія, складається враження, що нардеп живе у задзеркаллі. Основна причина продовження розколу, в якому він звинувачує Вселенського патріарха, – відмова єпископату Московського патріархату в Україні на чолі з Онуфрієм брати участь у Об’єднавчому соборі. Єрархи МП могли прийти на Об’єднавчий собор і так, як їх більшість, близько стоні єпископів, обрати свою кандидатуру на предстоятельство Православної Церкви України. Відповідь патріарха Варфоломія на цей лист може бути одним реченням: «Так я ж вас всіх запрошував на цей собор. Чого ви тепер мене примушуєте, щоб я влаштував вам дорожню карту?»
Ще одна цікава деталь. Андрій Деркач перебуває під санкціями від США, як агент російських спецслужб. Дуже промовисто, що така людина виступає проти візиту патріарха Варфоломія. Прикриваючись у листі за фразами про свій біль через розділення православних в Україні, основною метою листа Деркач ставить не турботу про церкву, а недопущення приїзду Вселенського патріарха, який за його словами, призведе до ще гірших наслідків. Андрій Деркач прекрасно розуміє: якщо цей візит відбудеться, то відбудеться апокаліпсис для Московського патріархату і Росії. Це черговий раз публічно підкреслить для всієї української спільноти, що є патріарх Варфоломій, якого всі дуже поважають, і є Онуфрій, позбавлений титулу митрополита Київського після Об’єднавчого собору.
Постане питання: а чому Кіріл не їде до українських вірян, а Варфоломій їде? В МП будуть опиратись руками і ногами цьому візиту і тому вони ставлять безглузді умови патріарху Варфоломію. Московському патріархату треба було прийти на Об’єднавчий собор і вже потмі ставити якісь умови. Або, принаймні, попросити автокефалії для своєї структури від Вселенського Патріархату, відірвавшись від Москви. Також багато єпископів РПЦвУ хотіли, щоб їхня церква попросила автокефалії і від Москви і від Константинополя, але цього не сталось.
Лист Деркача – віддзеркалення проблем РПЦвУ, яка звинувачує патріарха Варфоломія устами Деркача в тому, в чому сама програла і в чому сама винувата. МП перекладає з хворої голови на здорову свої проблеми, які породила своєю неучастю в Об’єднавчому соборі. Вселенський патріарх надавав дорожню карту, він просив, він надсилав екзархів, які хотіли, в першу чергу, спілкуватись з Онуфрієм. Той відмовив і не допускав їх до себе. Вони глузували і з екзархів, і з патріарха Варфоломія. Надсилали до Константинополя «трійцю митрополитів», які приїхали туди з двома панагіями в білих клобуках і з палками, що демонстративно показувало зневагу до Вселенського патріарха.
Деркач говорить, що «братнього» співслужіння митрополита Київського і всієї України Епіфанія з главами Церков, які визнали ПЦУ, до сьогоднішнього дня так і не відбулося. Але він не згадує, що досі вирує пандемія коронавірусу й церкви запровадили обмеження на кількість вірян в церквах, слідуючи карантинним обмеженням. Вселенський патріарх співслужив із предстоятелем ПЦУ. Предстоятель Кіпрської церкви, архієпископа Хризостом запросив митрополита Епіфаній відвідати Кіпрську православну Церкву.
Деркач бідкається, що «розкол загрожує перекинутися на весь православний світ і вже обмежує євхаристійне спілкування», але саме РПЦ обмежує євхаристійне єднання із всіма Церквами, які визнали ПЦУ. Саме через проросійських єрархів є така напруженість в інших церквах, зокрема на Кіпрі.
Він говорить про захоплення храмів, але чи це так? Якщо більшість проголосувала за перехід, то чи можна це назвати захопленням, як називає це Деркач?
Чи правда, як каже Деркач, що на єпископів РПЦвУ під час Об’єднавчого собору у грудні 2018 року чинився тиск від співробітників департаменту «Т» СБУ, якщо якийсь Вадим Новинський просто прийшов і забрав із готелю цих єрархів? Хто тоді більше мав повноважень? СБУ? Якщо Деркач пише, що «митрополит Агапіт був звільнений нами з-під “конвою супроводу”». Що це за тиск такий і хто тоді чинив більший тиск, якщо проросійські депутати Деркач і Новинський можуть вдвох перешкодити СБУ і забрати архієреїв із готелю напередодні Об’єднавчого собору?
Чому Деркач називає основною причиною співпраці з новою владою виключно «рейдерського заволодіння» церковною власністю на території України? Невже новій владі треба церковне майно? І якщо Деркач говорить про 250 «захоплень», то вони тепер у власності теперішньої влади? Чи не є це повною маячнею, адже парафіяни самі вирішують до якої конфесії їм належати і кому відповідно належатиме майно?
Деркач говорить про якийсь «таємний протокол», підписаний 3 листопада 2018 року в Стамбулі від імені Церкви і називає екс-президента Порошенка потенційним військовим і державним злочинцем. У цьому «таємний протокол» нібито йдеться про зобов’язання держави передати Варфоломію 11 українських святинь (храмів, соборів, монастирів, лавр), що знаходяться сьогодні в користуванні віруючими РПЦвУ. Але виникає питання: якщо цей «протокол» таємний, то звідки про нього знає Деркач і звідки він знає про що в ньому йдеться? На сьогодні бачимо, ніхто нічого нікому не передавав. Значить це обман Деркача і такого протоколу немає. У такому випадку звинувачення патріарха Варфоломій в тому, що він говорив про це із президентом Зеленським – тільки припущення. А припущення – завжди перший крок для того, щоб посіяти смуту в умах вірян.
Деркач запевняє Варфоломія, що небажання реагувати на «заклики до всеправославних зустрічей» в Аммані, можливо, є хибним. Тут слово «можливо» є зайвим, адже патріарх Варфоломій зробив перший крок для Всеправославної зустрічі на Криті у 2016 році й ігнорування почалось із сторони Москви та її сателітів. Тоді Вселенський патріарх збирав всіх глав православних церков і хотів вирішити українське питання. Але його проігнорували саме із сторони Московського патріархату. Відповідно скільки може присмикатись перед Москвою Вселенський патріарх? Він переступив і пішов далі.
Деркач просить Варфоломія взяти участь у новому «Аммані» і тільки тоді їхати в Україну із “дорожньою картою”. Навіщо? Ще одна форма тиску? Агент ФСБ РФ навіть переходить до прямих залякувань: «Ми переконані в тому, що Ви добре знаєте історію Вселенського Патріархату і скільки Ваших попередників було скинуто з престолу за те, що вносили смуту в міжправославні відносини, і сподіваємося, що у Вас немає мети на «фінішній прямій» у Вашому житті «гнати коней куди попало, а далі будь що буде». Многая літа Вам, Ваше Всесвятість». Залякування – ознака слабкості.
Даний лист стоїть в одній когорті інформаційних атак останнього часу, коли агонізує російська політика і церковна в тому числі. Це є черговою спробою розхитати українське суспільство, посіяти в ньому смуту, залякати Вселенського патріарха перед його візитом до України. Це підігрування московській державній і церковній політиці.
Весь лист Деркач запитує у Варфоломія «може ви не знаєте що відбувається насправді»? І тут же цей агент російських ФСБ намагається викласти свою версію реальності. Хоча із аналізу листа можна сказати, що ймовірно цей лист писав не Деркач, а він просто його підписав.
У листі звучать звинувачення в тому, що Вселенський патріарх Варфоломій не знає реальності і втокмачується точка зору Московського патріархату. Весь лист побудований на антитезах і він фактично є віддзеркаленням того, чого РПЦвУ не зробила, і в результаті чого наробила помилок і ці помилки вкладаються у вину патріарху Варфоломію.
Керівництво РПЦвУ устами Деркача перекладає наслідки проблеми, які вона створила, на патріарха Варфоломія, хоча цього всього, про що пише Деркач не сталось би, якщо б єпископат МП в Україні по-синівськи послухав патріарха Варфоломія і його заклик до участі в Об’єднавчому соборі. Від РПЦвУ звучить прохання, чи пропозиція відмотати історію назад.
