Албанська Православна Церква опублікувала заяву на підтримку Української Православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом). В Албанській Церкві розкритикували законодавчі ініціативи української влади щодо заборони Церков пов’язаних із РПЦ і заявили про підтримку УПЦ (в єдності з МП). Там також назвали російську агресію проти України «громадянським конфліктом» і «воєнними діями».
Заяву опубліковано на офіційному сайті Албанської Церкви.
«Напередодні Різдва посилюється благання про припинення громадянського протистояння в Україні. Православна Церква Албанії наполегливо повторює (28.8.2024): Переслідування, ув’язнення, осквернення місць богослужіння, конфіскація майна святих храмів і монастирів – це жорстокі дії. Вони стають ще більш огидними, коли їх запроваджують законодавчі органи демократичних країн», – йдеться в заяві.
Крім цього Албанська Церква назвала УПЦ (МП) «канонічною».
«…ми також співчуваємо нашим братам і сестрам у гоніннях і посилено молимося за припинення кривавих воєнних дій, від яких страждає весь український народ без винятку, за скасування цього абсурдного закону, за воцаріння миру та єдність Православ’я, аби воно могло відповідати своїм свідоцтвом в усьому світі», – ідеться в заяві.
Нагадаємо, у 2023 році архієпископ Албанії підтримав митрополита УПЦ (МП) Павла (Лебідя), якого підозрюють у виправдовуванні агресії.
Архієпископ Анастасій (Яннулатос) є етнічним греком та духовним лідером православної меншості у переважно мусульманській Албанії. Із самого початку надання автокефалії ПЦУ він виступив проти ПЦУ і висловлював проросійські наративи. У своїх листах на Фанар заявляв, що не визнає хіротонії українських архієреїв законними. Під час вторгнення РПЦ на канонічну територію Александрійського патріархату Анастасій звинуватив жертву. Очільник Церкви Албанії писав, що вважає вторгнення наслідком визнання ПЦУ.
На початку російського вторгнення в Україну предстоятель АПЦ не став прямо називати агресора у своєму посланні. Замість цього єрарх просто написав, що “виступає проти будь-якого насильства, в тому числі й в Україні”. Після публічної критики з боку грецького духовенства аж у травні 2022 він спробував виправдатись та заявив, що не був зобов’язаний називати Росію агресором у посланні, адже нібито робив це потім у проповідях. Разом із тим перша проповідь, на яку посилається Анастасій, була виголошена лише через 15 днів після послання, а саме послання зроблене на шостий день після вторгнення. До того ж немає жодних відеопідтверджень, що архієпископ згадував у ній про Росію.
Разом з тим, на відміну від Єрусалимського чи Сербського патріархів, Анастасій ніколи принаймні публічно не дякував ні РПЦ, ні російському уряду за фінансову допомогу.
