Земля, на якій раніше стояв «храм-МАФ», була рейдерськи захоплена релігійною громадою УПЦ (МП). Земля, на якій був «храм-МАФ», є землею історико-культурного призначення й знаходиться у буферній зоні об’єкта ЮНЕСКО, Софії Київської. Тому побудова будь-якого об’єкта тут є непростою справою.
Про це в етері Громадс ького радіо розповіла адвокатка, завідувачка філії «Скарбниця Національного музею історії України» Наталія Панченко.
«Якщо навіть Національний музей історії України (якому належать землі, де стояв «храм-МАФ» — ред.) буде розширюватися і щось будувати, то для нього також це буде непросто. Багато узгоджень, погоджень і дозволів потрібно. Тому релігійна громада по суті здійснила рейдерське захоплення. Вони теж все це завозили ночами, будували ночами. І таким обманним шляхом оселилися на цій горі й почали укріплюватися», — зазначає адвокатка.
У 2012 році Шевченківський районний суд Києва виніс рішення про те, що МАФ, тобто кілька кіосків на території Національного музею, належать релігійній громадці УПЦ. Втім, на цьому місці збудували храм, що є капітальною спорудою, і порушує правила користування землею особливого призначення.
«На цій землі мають бути тільки об’єкти історико-культурного призначення. У 2018 чи у 2016 році інспекція КМДА винесла припис музею. Музей звинуватили в тому, що у нього на території знаходиться будівля, і земельна ділянка використовуються не за цільовим призначенням», — розповідає Наталія Панченко.
Нині ж, після знесення «храму-МАФ», на його території проводитимуть археологічні дослідження. Як зазначає Наталія Панченко, ці землі — ядро української держави, де знаходили пам’ятки різних епох.
«Як зазначав наш директор (Національного музею історії України — ред.), це український Капітолій. Такого значення ця земля для України і її історії. Її треба досліджувати й переконатися, що там немає музейних, історичних об’єктів. Якщо вони там є, то їх треба музеєфікувати й відкривати для огляду відвідувачів», — підсумовує адвокатка.
Більше про «храм-МАФ»
У 1998 році київське землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. У 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ (МП) дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на дерев’яну каплицю. У 2012 році вони через суд отримали право власності на будівлю (але не на землю). Впродовж двох років музей Десятинної церкви отримав 10 мільйонів гривень з бюджету.
У 2017 році В’ячеслав Толпига, який понад 10 років досліджував цю тему, зареєстрував петицію щодо зносу каплиці. У 2018 році архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк намагалися підпалити каплицю, бо вважали, що будівля зведена незаконно. Того ж року НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.
У 2021 році Національний музей історії України в суді вимагав знести каплицю на його території. Згідно з позовом, каплицю звели самочинно біля залишків Десятинної церкви. 15 лютого 2023-го Господарський суд Києва зобов’язав знести «храм-маф». У вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив незаконність самочинного будівництва.
