Середа, 17 Квітня, 2024
Бiльше

    Мирополит у Луцьку Нафанаїл готує судилище над отцями – учасниками Софійського Братства

    Редакція «Духовно Фронту» вже повідомляла інсайдерську інформацію про наміри єрархів УПЦ (у єдності з МП) переслідувати отців: названо ініціатора – митрополита Антонія (Паканича) та митрополита Нафанаїла, чиїми руками мають намір створити прецедент канонічно нікчемних «заборон».

    За інформацією редакції телеграм каналу «Веселий піп», сьогодні, у понеділок 26 лютого митрополит Волинський УПЦ Нафанаїл скликає єпархіальну раду для спроби засудження священників Волинської єпархії, які вступили до Софійського братства.

    Отців учасників братства викликали на сьогодні до єпархіального управління нібито для розмови з митрополитами Нафанаїлом. Тобто, священники, йдучи «просто на розмову з правлячим», можуть потрапити на «суд першої інстанції». В той же час, джерела нашої редакції повідомляють, що митрополит Нафанаїл полюбляє та практикує такі «художні постановки на релігійну тему», що ніяк не стикуються з канонічним правом.

    Окрім того, редакція телеграм каналу «Веселий піп» повідомляє, що відповідно до статуту УПЦ (опублікованих та непублікованих редакцій):

    1. Єпархіальна рада має право суду першої інстанції.
    2. Єпархіальна рада обирається єпархіальними зборами на рік.
    3. Єпархіальні збори – це представники кліру, мирян і чернецтва.

    Також, редактори привертають увагу церковної спільноти та митрополита у Луцьку Нафанаїла на те, що так звана «єпархіальна рада» не обиралася єпархіальними зборами і не є представницькою. Повноважних єпархіальних зборів УПЦ за участю духовенства, чернецтва та мирян по обранню єпархіальної ради в даній єпархії не проводилося. Тобто, сьогодні скликане митрополитом Нафанаїлом зібрання, котре він називає «єпархіальною радою», не може правочинно звершувати суд першої інстанції над, викликликаними туди обманом, клірикариками, навіть відповідно до власного (не/публікованого) статуту.

    Редакція «Духовного Фронту», проаналізувавши всю доступну інсайдерську інформацію, підтверджує скликання «єпархіальної ради» на той час, коли запрошені до розмови з «правлячим», отці учасники братства будуть перебувати у єпархіальному управлінні, де «правлячий» головуватиме на засіданні «єпархіальної ради». Що у свою чергу підтверджує, раніше публіковану нами інформацію, про наміри антиканонічного переслідування та влаштувати судилище для отців учасників братства.

    Припускаємо, що сьогодні «єпархіальна рада», на догоду єрархам, зробить перший крок до виписання нікчемних «заборон» – висуне жорсткі і цілком безпідставні ультиматуми для отців.

    На думку наших співрозмовників, зараз фактично відбувається виштовхування отців з УПЦ, щоби знову провести чітко кордони між юрисдикціями, та й надалі вести оборонні та контрнаступальні дії в інтересах власних керівних центрів. Єрархія прагне, малою кровʼю, заборонивши кількох отців, загальмувати процес розвитку всього братства, як тіла церкви, як рушійної сили до примирення та єдності українського православʼя.

    Спостерігаючи зі сторони, здається, що отці стають «футбольним мʼячем» у запальній боротьбі двох митрополій, що підтверджується актом неучасті у діяльності братства єрархів від обох юрисдикцій. Хоча, якраз учасники братства роблять перші кроки на шляху до реальної єдності українського православʼя, на відміну від обох митрополій, які поки більше декларують наміри єдністі.

    Поряд із тим, декларування «відкритості» і «прагненням єдності» закінчується лиш колосальними зусиллями у закриванні інших дверей, під гаслом – «Научим … любить, не хочешь – заставим!»

    Такі дії єрархів наштовхують на висновки, що судилище, спроби в подальшому виписати нікчемні «заборони», неправдиві декларації щодо «єдності українського православʼя» орієнтовано лиш на внутрішню аудиторію.

    У цій ситуації, редакція хоче процитувати для церковної спільноти «ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI УКРАЇНИ» у частині про: «право всіх архієреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріарха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляцiйні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков, згідно з 9-м і 16-м священними канонами IV Халкідонського Вселенського Собору.»

    Окрім того, видаєтся дивною ситуація, коли церковне керівництво пробує заборонити священникам приймати участь у діяльності дозволеною законодавством України. Що ніяк не суперечить ні канонам церкви – яким має бути православний священнослужитель, ні священичі присязі. Хочемо нагадати, що Софійське Братство це Громадська організація і участь в таких обєднаннях є невідємним правом кожного громадянина України. Тому священники, в разі отримання несправедливих «заборон» за участь в діяльності громадської організації, зможуть оскаржити це рішення і у світських судах, захищаючи власне фундаментальне право на власну свободу, в тому числі свободу віросповідання.

    А для бадьорості духу отцям учасникам братства: Вселенський Патріархат і Патріарх Варфоломій, у процесі надання Томосу, насамперед керувався метою єдності українського православ’я. Якщо у Константинополі були позитивно розглянуті апеляції тих, хто перебував десятиліттями у екзилі, то у вас набагато ліпші вихідні позиції для оскарження таких нікчемних «заборон» за реальні кроки на шляху до єдності.

    Найсвіжіше

    Популярне