21 лютого 2024 року Лобіст Української православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом) Роберт Амстердам прибув до України. Українські клієнти Амстердама тримають його візит у цілковитій таємниці. Проте журналісти 5 каналу встигли з ним поспілкуватись і задати йому кілька незручних запитань.
Цей коментар Роберта Амстердама, лобіста УПЦ (МП), залишає враження некомпетентності і брехні збоку Амстердама. Його відповіді не тільки не переконливі, але й містять логічні протиріччя та недоречності.
На початку інтерв’ю, відповіді Амстердама вже відзначаються загальною відсутністю чіткості та відкритості.
– На чиє запрошення Ви приїхали до Києва?
– Я приїхав зустрітися з моїм клієнтом – Українською православною церквою.
Замість того, щоб чітко відповісти на запитання щодо спонсора його візиту, Амстердам вибирає уникнення відповіді, що порушує довіру та наводить на думку про можливі приховані мотиви. Адже УПЦ (МП) представляють люди, тому приїхати до “клієнта УПЦ” і не зустрітись з людьми – неможливо. Звісно, що Амстердам лукавить, коли не говорить з ким саме він мав зустрічі. Із ЗМІ відомо, що він мав зустрітись з Онуфрієм і нардепом Артемом Дмитруком, який теж лобіює УПЦ (МП) у ВРУ та вносить застави за кліриків-колаборантів.
Далі, Амстердам використовує велику кількість необґрунтованих тверджень та малообґрунтованих доказів, щоб захистити інтереси УПЦ (МП). Заява про те, що Європа не має місця для законів, що обмежують релігійну свободу, не враховує можливості заборони релігійних організацій в разі виявлення їх антидемократичних або незаконних дій.
Крім того, сама журналістка некоректно висловилась. Адже у законопроєкті йде мова про заборону релігійних організацій із центром в країні, яка здійснює агресію проти України, а не лише про заборону УПЦ (МП).
– Навіщо ви критикуєте ще не написаний остаточно Закон про так звану «заборону» УПЦ?
– Я піддаю критиці всю ідею. Європа живе у ХХІ столітті, тут немає місця законам, які забороняють релігію. Якщо ви вважаєте, що хтось, не дай Бог, підтримує Росію, то порушуйте проти них кримінальні справи.
Підкреслимо, що 9 стаття Європейської конвенції про захист прав людини дійсно визначає, що “Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”. Це важливе положення, яке підтримує право країн обмежувати діяльність релігійних організацій, які можуть становити загрозу для безпеки та громадського порядку.
У випадку України, яка переживає агресію з боку іншої країни, обмеження діяльності релігійних організацій із центром у цій країні може бути виправданим, якщо вони виступають як частина агресивної геополітичної, інформаційно-пропагандистської, або військової діяльності. Такі обмеження можуть бути вжиті для забезпечення безпеки та захисту прав і свобод українських громадян.
Також Європейський Суд з прав людини визнає, що право на свободу совісті та релігії не є абсолютним і може бути обмежено в інтересах національної безпеки. Лобіст-адвокат УПЦ (МП) Амстердам вісно про це не скаже в своїх інтерв’ю.
Отже, згідно з 9 статтею, влада України може законно обмежувати діяльність релігійних організацій із центром у країні-агресорі, якщо такі обмеження є необхідними для захисту національної безпеки та інтересів громадян. І це не буде “заборона релігії”, а заборона саме злочинної діяльності в рамках Європейської конвенції про захист прав людини.
Крім того, якщо Амстердам говорить про дискримінацію, то він повинен взяти до уваги Рабатський план дій у якому рекомендують вивчити контекст. Тобто контекст ситуації навколо УПЦ (МП) вимагає всебічного вивчення ситуації.
Наступне твердження про те, що УПЦ (МП) від’єдналась від Московського патріархату, ігнорує численні свідчення про залежність від Російської Православної Церкви.
– УПЦ є частиною Російської православної церкви.
– Це велика брехня. УПЦ від’єдналась від Москви, чоловіки з УПЦ воюють проти Росії на фронті. Мені заборонили в’зд до Росії, мене заарештовували в Росії, моїх друзів вбивали в Росії.
Ця тема для українців вже “заїжджена”, адже про це говорилось багато і часто. Проаналізовано зміни, які прийняла УПЦ (МП) на соборі в Феофанії, щоб уберегтись від майбутнього законопроєкту про заборону релігійних організацій із центром в країні агресорці. Так в новому статуті УПЦ (МП) в першому ж пункті є посилання на грамоту від патріарха Московського Алексія ІІ. А в самій грамоті сказано, що УПЦ (МП) керується постановами Архієрейського собору РПЦ від 1990 р. У постановах Арх. собору РПЦ сказано наступне:
– пункт 3. «Предстоятель УПЦ обирається українським єпископатом і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі»;
– пункт 8. «Митрополит Київський і всієї України, як Предстоятель УПЦ, є постійним членом Священного Синоду Російської Православної Церкви».
Тобто згідно з тим ж таки “новим” Феофаніївським статутом УПЦ (МП), який посилається на грамоту патріарха Московського Алексія ІІ, очевидна несамостійність поставлення (легітимізації) предстоятеля УПЦ (МП) — його повинен легітимізувати (благословити) Московський патріарх. Спосіб «благословення» не визначено, відтак це може бути приватний, непублічний захід.
До того ж насторожує входження на постійній основі предстоятеля УПЦ до керівного органу Московського патріархату, яке є обов’язковим. Такого немає в жодній автокефальній Церкві, щоб її предстоятеля благословляв Московський чи інший патріарх. Звісно, що це свідчить про підлеглість УПЦ (МП) до Московського патріархату.
В самій же УПЦ МП чітко заявили, що не проголошували автокефалії – самостійності, бо це означало б розкол від Московського патріархату. «Автокефалію не проголошують, автокефалію отримують. «Якби ми вчора (27 травня 2022 року, – ред.) проголосили автокефалію, це закінчилося б розколом і глобальною кризою в українському православ’ї», – сказав митрополит УПЦ (МП) Климент (Вечеря). УПЦ МП не проголошувала автокефалії і не прагнула її, адже справжньою метою змін була не вона, а захист власної структури в Україні. Оскільки, автокефальна Церква в Україні вже є, для УПЦ МП буде двічі неканонічним створювати новий розкол і нову “автокефалію”.
Беручи до уваги ці аргументи релігієзнавча експертиза ДЕСС так і постановила, що зміна статуту УПЦ (МП) не призвела до виходу її із складу РПЦ.
Відповідно, які б “незалежності” і побрехеньки не вигадувала УПЦ (МП) і її лобісти, вона все одно залишається частиною РПЦ, поки посилається на московську грамоту, як на основоположний документ свого буття. Ще різкіше висловився митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко). Він зауважив, що «УПЦ МП не існує і не має Томосу». Світове Православ’я визнає УПЦ (МП), як єпархії РПЦ (в кращому випадку, як митрополію РПЦ). Статус «широкої автономії» існує лише для внутрішнього користування і для одурення голів довірливих вірян, УПЦ (МП) нема в диптиху Православних Церков ні серед автокефальних, ні серед автономних. Тому, про жодну самостійність від РПЦ не може бути й мови. Відповідно, УПЦ (МП) є частиною Московського патріархату.
І в кінці Амстердам відмовився визнати скільки і хто дає йому кошти на захист УПЦ (МП). Раніше йшлось про те, що Новинський спонсорує лобістів УПЦ (МП) в США і веде шкідливу для України ІПСО.
– Хто вам платить і скільки за захист Московського патріархату?
– Я не маю жодного стосунку до Московського патріархату.
Загалом, інтерв’ю вражає як необґрунтована та непрофесійна спроба виправдати позицію УПЦ (МП) без належного аналізу та обґрунтування. Відсутність прозорості щодо фінансових зв’язків та відмова коментувати спонсорів підкреслюють потенційну складність та сумніви щодо справжніх мотивів цього лобіста.
Підсумки інтерв’ю лобіста УПЦ (МП) Роберта Амстердама:
- Інтерв’ю вражає необґрунтованістю та непрофесійністю відповідей лобіста, які не дають чітких аргументів на користь позиції, яку він захищає.
- Амстердам не надав чітких деталей щодо свого візиту до України та з ким саме він мав зустрічі, уникаючи прозорості.
- Його твердження про неможливість обмежувати релігійні організації суперечать Європейській Конвенції та практиці ЄСПЛ.
- Твердження про незалежність УПЦ (МП) суперечать її статуту та фактичній залежності від РПЦ.
- Лобіст не навів жодних доказів, а лише необґрунтовані твердження на захист УПЦ (МП).
- Він відмовився коментувати власних спонсорів та фінансування, що підтверджує ймовірність конфлікту інтересів.
Загалом інтерв’ю не сприяло репутації лобіста та організації, яку він захищає, а навпаки – висвітило слабкість аргументів та непрозорість діяльності.
Нагадаємо, раніше у своїй декларації про реєстрацію іноземного агента (FARA), поданій до Міністерства юстиції США, ігщий лобіст УПЦ (МП) Вільям Берк-Уайт заявив, що представляє інтереси «Російської православної церкви в Україні». У цій же декларації вказав протирічиву інформацію, що не відповідає дійсності. Він вказав адресу організації, інтереси якої він представляє – “Київ, бульвар Тараса Шевченка, 20”. Це ще більше насторожує, адже за цією адресою знаходиться Володимирський собор, який є кафедральним собором почесного патріарха Філарета – лідера УПЦ КП.